Якщо вам набридли тексти, де ви вже наперед знаєте, чим усе закінчиться, то я пропоную вам книгу, яка точно не залишить вас байдужими. Під час читання постійно виникає думка: «Що відбувається і навіщо мені це знати?» 😁 Особисто в мене ця книга залишила дуже суперечливі враження, але точно не байдужість. «Подвійне життя» — це історія про двох братів-письменників, заснована на реальних подіях і особистих щоденниках Едмона та Жуля де Гонкурів. Брати були нерозлучними й присягнулися завжди бути разом і піклуватися один про одного. Такі собі Чіп і Дейл. З часом один із братів захворів, і в книзі детально описано, як хвороба поступово забирає його життя та розум. Імовірно, він захворів на сифіліс, що в ті часи було не рідкістю. Інший брат до кінця своїх днів так і не зміг зізнатися собі в справжній причині його смерті. Він переконував себе, що брат жив лише заради літератури, заради слова, і саме ця відданість роботі забрала в нього життя та всі сили. Звісно, така версія звучить значно благородніше й менш соромно, ніж визнати: «Мого брата повія “обдарувала” сифілісом» 🙄 Коротше кажучи, мені здалося, що ті брати були трохи з привітом. А може, й не трохи. Паралельно з історією братів розповідається про життя їхньої економки Рози - драматична і нездорова історія кохання. Вона веде подвійне життя просто під носом у братів. Звісно вони ні про що не здогадуються, для чого їм забивати голову особистими справами прислуги. Уже після смерті Рози брати дізнаються про всю її трагічну долю й вирішують написати про неї книгу. Ну а що? Трагізму в її житті вистачить на цілий роман. Напевно, сподівалися, що ця історія принесе їм популярність, але особливого успіху вона не мала. Я так зрозуміла, що автор «Подвійного життя» вирішив вчинити з братами так само, як вони колись вчинили зі своєю економкою - написати про них книгу без прикрас. Вийшло щось дивне, цікаве, незрозуміле, місцями тягуче. Іноді я люблю почитати щось настільки занудне. Якщо хтось таки вирішиться прочитати цю в історію, то було б дуже цікаво її обговорити)