Акі Хамаджі

Маленькими кроками старшокласниця Боччі стає все більш упевненою в собі. Із дівчини-дивачки, в якої не було друзів, вона перетворилась на учасницю гурту «Кессоку Бандо». А в другому томі ми навіть бачимо, як вона змогла виступити на шкільному фестивалі й вчудити дещо ризиковане й смішне.
⠀
Загалом, як на мене, другий том не сильно відрізняється від першого. Маємо все тих же героїв та спостерігаємо за зростанням Боччі. Цікаво, які ж виклики перед нею постануть в третьому томі.
⠀
Боччі, як персонажка мені подобається, адже я і сама дуже інтровертна людина, боюсь публічних виступів і кожного разу роблю маленькі кроки, щоб стати сильнішою, впевненішою і відкритішою. Тож дуже цікаво спостерігати за Боччі, а особливо за тим, як її підтримують друзі із гурту та рідні. Мені здається, що це найбільш цінне.
⠀
Я поки що досі не звикла до того, що це йонкома - тобто чотирипанельна манґа, яку читають зверху вниз, справа наліво. За рахунок такого формату на сторінках маємо маленькі картинки та більше тексту, ніж у звичайних форматах манґи. Тож читання такого тому може займати до кількох годин навіть, в той час як мангу прочитати можна хвилин за 30 один том.
⠀
Я також трішки плуталась в тому, хто й що говорить, бо на маленький формат треба помістити і картинку, й текст. Для мене це незвичайно і не дуже зручно, проте такий формат може зайти багатьом іншим.
⠀
Мені дуже сподобалось, що в другому томі були і кілька кольорових ілюстрацій. Я таке обожнюю в манґі, адже загалом вона вся чорно-біла зазвичай. Сюжет також цікавий і захоплює, адже читачі ніби разом із Боччі проходять її шлях. Моментами було смішно читати, а інколи брала гордість за Боччі. Тож мені сподобався цей том і дуже цікаво дізнатися, що жде нашу самітницю-рокерку далі на її шляху.
⠀
Ця історія сподобається тим, хто:
🔸іде за своєю мрією;
🔸любить музику або грає на гітарі;
🔸має інтровертську душу;
🔸фанатіє від комедійних історій та любить читати про шкільне життя.

Ця манґа відразу привертає увагу своєю яскравою суперобкладинкою та кількома не менш яскравими кольоровими сторінками - обожнюю, коли такі є у манґі!
⠀
Боччі-чян відлюдькувата старшокласниця. Вона дуже соромʼязлива, не вміє спілкуватися з людьми. Не має друзів. Але має хоббі та мрію - одного разу виступити на великій сцені та стати популярною! Однак вона не в гурті, й взагалі не готова грати на велику публіку. Але доля підкидає Боччі-чян можливість не тільки потрапити до гурту, але таки стати популярною у майбутньому.
⠀
Щоправда цей шлях непростий: потрібно навчитися спілкуватися з іншими; подолати свою соромʼязливість, співати не в коробці, схованій від людей та ще багато всього.
⠀
Деякі риси характеру Боччі мені дуже відгукувалися, адже я і сама соромʼязлива й боюсь публічних виступів. Тому ця героїня мені була близькою і її тривоги відгукувались також. Було цікаво спостерігати за її трансформацією: від старшокласниці, з якою ніхто не говорить у школі до членкині гурту з друзями та підробітком. Це лише перший том, тож кроки до змін ще не певні, але Боччі починає відкриватися перед читачами.
⠀
Сюжет манґи не динамічний. Але загалом цікавий як раз через різні характери людей та через шлях, який проходить Боччі до своєї мети. Темп читання спадає і через стиль манґи. Це йонкома (чотирипанельна манґа), тобто вона складається з кількох квадратиків із малюнками, розміщених вертикально у два стовпчика.
⠀
Через формат темп читання був трохи повільніший, адже текст дрібніший і відповідно його більше, а ілюстрації менші. Щодо них, до речі, то в цій манґі через формат ілюстрації переважно складаються із крупних планів головних героїнь, при цьому немає пейзажів чи обстановки.
⠀
Загалом це було цікаво, і щось новеньке для мене. Дуже цікаво дізнатись, чи вийде все ж таки у Боччі досягти своєї мрії. Тут лише 6 томів, думаю, ми скоро це дізнаємось.