Дуже чутлива історія, майже одразу зближуєшся із головними героями, і протягом усієї книги жевріє надія, що можливо цього разу Вісники Смерті помилились. Але ні.
Хочеться довгого та щасливого хепі-енду для Матео та Руфуса, але, направду, один день може принести більше, ніж ціле життя.
Анонім
Вони обоє помруть у кінці — це не просто роман, це філософський експеримент, де автор, розкриваючи фінал на перших сторінках, змушує читача цінувати саму подорож. Адам Сільвера пропонує нам гімн життю, що співається напередодні смерті. Це історія, що вчить нас не боятися кінця, а проживати кожен момент з максимальною інтенсивністю. Сільвера не прикрашає дійсність і не ховає біль. Він показує, як крихке є наше життя, але саме ця крихкість робить його таким цінним.
Анонім
Котолог
