Пишу я відгуки в одному стилі.
На жаль, поки що це єдина книга, яку я прочитав від видавництва «Старий Лев». Дуже надіюсь в них буде все більше і більше крутих книг.
Тепер мій відгук.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» — це трилер, який тримає в напрузі до останньої сторінки.

Мої особисті висновки.
Сподобалось:

✅ Атмосфера постійної тривоги. Темрява в цьому романі не лише зовнішня, а й внутрішня. Кожна розмова, кожна деталь здається частиною великої головоломки, і розібратися, де правда, а де ілюзія, практично неможливо.

✅ Глибокий психологізм. Автор не просто розповідає історію, а занурює читача в темні глибини свідомості. Чому ми боїмося? Що ховається за нашими страхами? А як би я вчинив у цій книга не здається нудною та хаотичною. Всі більш/менш поступово і зрозуміло.

✅ Фінал. Він не дає певної відповіді. Залишає нам багато місця для роздумів. Мої думки в кінці книги були приблизно такі: Чи можна довіряти головному героєві? Де проходить межа між реальністю та уявою?
Після завершення книги хочеться ще раз переглянути ключові моменти, щоб скласти власну версію подій.

Моменти, які особисто мені не сподобались:

❌ Деякі епізоди були важкими в читанні. Автор майстерно передає відчуття безвиході, але інколи це настільки пронизує, що стає важко читати і робиш паузу, щоб подумати.

❌ Деякі персонажі залишились недостатньо розкритими. Хотілося б більше деталей про їхній внутрішній світ і мотивацію, особливо щодо другорядних героїв.

Мій висновок:
«Я бачу, вас цікавить пітьма» — це книга, яку неможливо просто прочитати й забути. Вона залишає відбиток, змушує переосмислювати та, можливо, навіть дивитися на світ трохи інакше. Якщо ви любите трилери з потужною психологічною складовою — ця історія для вас.

Думаю, через роки 2 я точно її прочитаю ще раз.

Веріті — це трилер, який не відпускає до останньої сторінки. Книга справді тримає в напрузі, змушує сумніватися в реальності та постійно змінювати своє ставлення до героїв.

Мої особисті висновки:

✅ Відчуття тривоги та невідомості не зникає протягом усього читання. Будинок Веріті здається не просто місцем подій, а майже живим організмом, що приховує страшні таємниці.

✅ Динамічний сюжет. Історія розвивається швидко, постійно з’являються нові деталі, які змінюють уявлення про ситуацію.

✅ Моторошні мемуари Веріті. Вони настільки жахаючі та відверті, що складно відірватися, навіть коли хочеться закрити книгу. Саме ці уривки змушують постійно переосмислювати те, що відбувається.

✅ Фінал. Він залишає простір для інтерпретацій. Чи була Веріті справжнім монстром, чи це лише одна з версій подій? Книга не дає однозначної відповіді, і це круто.

Моменти, які особисто мені не сподобались:

❌ Деякі моменти здавалися надто жорстокими. Особливо ті, що стосуються дітей. Вони важкі для сприйняття.

❌ Любовна лінія. Вона була трохи передбачуваною, і в деяких моментах я просто не вірив у неї. Було враження, що все розвивається занадто швидко й нелогічно.