«Затишний» - ідеальне слово для цього детективу. А чи може історія про викрадення, контрабанду, вбивство бути затишною? До цієї книжки я так не думала😅

📚«Справа зниклої балерини»
Женя Кужавська та Олександр Красовицький

ЩО МАЄМО?
1916 рік. Київ. До слідчого у відставці звертається молода панянка з проханням допомогти знайти її сестру-балерину, яка зникла одразу після свого виступу.
Роман розпочинає серію «Історичний детектив». Вже видано 4 книги, а 5-та в процесі написання😉

ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Це було моє знайомство як з жанром, так і з творчістю авторки. Вдале.

По-перше, написано ніжно та чуттєво. Чого не очікуєш від детективу😅 Чого варті всі ті описи приготування кави/чаю, різноманітного варення! Тому читала я цю книжку лише з філіжанкою кави. Не вистачало лише столику десь в осінньому саду, сповненому ароматами стиглих яблук. Не дарма є окрема книга рецептів головного персонажа.

По-друге, це прекрасна можливість зануритися в атмосферу Києва періоду Першої світової війни. Прогулятися вуличками, побувати у ресторані, відвідати балет.

По-третє, сама історія - лише верхівка айсбергу🔥 Я не уявляю, скільки сил та часу вкладено в інформаційне підґрунтя! Перетворити ті сухі факти на цікаву історію - неабияке вміння. Респектую👍

✅ З серією знайомство продовжу обовʼязково!

ЩО МАЄМО?
Невдалий напад на агентку ФБР Ніну потрапив на відео та завірусився в інтернеті. І саме так її знайшов той, хто думав, що загубив назавжди - божевільний маніяк, від якого вона ледь втекла живою ще підліткою. І щоб дістатися до Ніни, маніяк залишає їй послання. незвичним способом - вбиває дівчат, а поряд з ними ховає послання. Транслює свою діяльність в інтернеті, кидає підказки, влаштовує своєрідну погоню «хто знайде нове тіло першим».

Це перша книга в трилогії. В принципі, вона досить логічно завершилась, тому мижна спокійно прочитати як самостійну.

ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Я кайфувала від читання цієї книжки! І відкрила для себе ще одну авторку класних трилерів!
Маніяка змальовано дійсно схибленим на всю голову, таким нарцисом, якому необхідно не лише вбити, а й щоб про нього говорили. Йому необхідна увага, свої глядачі. Саме тому він дуже класно грає з публікою: підігріває запал, задіює соцмережі, робить так званий «прогрів» авдиторії перед кожним наступним вбивством. Господи, йому б в маркетинг😅
Саме розслідування не затягнуте, а фінальне протистояння головної персонажки та маніяка - ну просто вау🔥

Якщо шукаєте якісний трилер, то ця книжка полоскоче ваші нерви.

За цю книжку змагалися видавці з 16 країн! Книжка не встигла вийти, а її вже адаптують в міні-серіал! Що ж в ній такого?

Автор-стендапер + сюжет з купою вбивств, де наче б і не місце гумору = новий детектив, який не залишить байдужим читача.

📚 «УСІ В МОЇЙ РОДИНІ ВБИВЦІ» Бенджамін Стівенсон

➡️ ЩО МАЄМО?
Герметичний детектив у готелі в засніжених горах, який починається з «возз'єднання» сімейки Каннінгем з нагоди повернення одного із синів із в'язниці. Все починається чудово, допоки не знаходять тіло. А потім вмирає ще дехто. І ще…

Автор взяв класичні детективні поради і, покроково дотримуючись правил Рональда Нокса, написав абсолютно оригінальний та сучасний текст.

➡️ ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Спочатку було важко розібратися, хто кому є ким. Плюс до цього, слід було звикнути до подачі автора. Якщо простими словами: це, по суті, дуже довгий стендап в детективному жанрі.

Автор заграє з читачем: іноді кидає спойлери, іноді забігає наперед, іноді плутається. В якомусь моменті навіть вказує конкретні сторінки, де будуть вбивства.

📝 «Якщо ви прийшли заради крові та мʼяса, смерті в цій книжці стаються (або про них розповідають) на сторінках 23, 56, 76, дві за ціною однієї - на сторінці 81 і три за ціною однієї - на сторінці 88. Потім буде коротке затишшя, але після цього смерті знову поновляться: на сторінках 189, 223 (якщо дивитися крізь пальці), 235, 244, 264, десь між сторінками 257 і 265 (важко сказати точніше), а також на сторінках 276 і 369.”

Чи заважають такі спойлери? Абсолютно ні! Бо ними вдало маніпулює: робить натяки, які читач інтерпретує зовсім не так. Читаючи щось типу:

«Вона торкнеться моїх губ своїми аж на 95 сторінці, коли я буду голий, якщо вам цікаво», ви очікуєте якоїсь романтики? Тоді автор точно вас здивує! Бо насправді вона буде робити йому штучне дихання.

По стилю оповіді складається відчуття, що ти сидиш з автором десь за кавою і слухаєш його розповідь. І знаєте, ну є в цій подачі щось! Однозначно є.

Кожен вирішить для себе сам, чи влаштовує його такий виклад історії. Але я однозначно раджу спробувати. Хоча б для того, щоб побачити, як моторошну історію з купою вбивств можна подати якось нестандартно.

«Я знала, що є діти, які надто травмовані, щоб їх вилікувати»

«Ідеальна дитина» Люсінда Беррі

ЩО МАЄМО?
Закоханих, які хочуть дитину; їхні проблеми із зачаттям; 6-річну дівчинку-сирітку. Здавалося б, простий пазл, все зрозуміло: закохані стануть прийомними батьками дівчинки. Але не все так просто: дівчинка виявляється «з прибабахом», чоловік - як кріт, сліпий до проблем, а жінка - ох, там все буде важко… Прочитаєте самі😉

📝 «Нікому й на думку не спало… Якби ж хтось подумав так. Можливо, тоді все закінчилося б інакше».

Авторка Люсінда Беррі — колишня клінічна психологиня і провідна дослідниця дитячих травм. Тепер вона присвячує свій повний робочий день написанню книг, в яких використовує свій клінічний досвід, щоб стирати межу між художньою та документальною літературою.

ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Ця книжка для мене абсолютно кінематографічна (бо в голові постійно виникали моторошні кадри) та така, що не відірватися (от яке б таке слово-аналог вигадати на англійське «page-turned»🤔).

Так, книжка написана досить передбачувано для тих, хто вже «міцний горішок» в таких темах.

Ні, це не завадило мені насолодитися нею.

Так, місцями історія пробирає до мурах і викликає шок.

Ні, це не відлякує, але лише провокує читати далі, щоб дізнатися, до чого дійде той суцільний трешняк, який почався в сімʼї з появою такої довгоочікуваної дитини.

Так, ідеальні діти існують (напевно).

Ні, це історія не про них

⚠️ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ⚠️
У цьому романі дуже детально досліджується тема жорстокого поводження з дітьми. Місцями дуже сумна і темна, ця історія містить дуже глибоке дослідження дитячої травми та того, який згубний вплив має дитяча травма на життя дитини.

Сонячна Греція, дівич-вечір, компанія дівчат та веселі гуляння. Але за сонячним антуражем цієї історії приховано безліч таємниць. І це навіть не трилер у чистому вигляді (хоча вбивство тут буде, куди без нього), але глибока драма, в якій переплелися психологічні травми, ревнощі, старі рани і розбиті серця. Післясмак історії - трішки гіркий, як солоні краплі моря у Греції, але все одно приємний.

Якість прям вау! Глянцеві яскраві сторінки. Історія - ну як будь-яка інша історія про людей із надзвичайними здібностями. Виявляється, це якесь доповнення до іншої історії. Але як самостійну також можна читати.

Непогано, підліткам зайде, думаю.

​​Візьмемо трішки ідей з фільму «Час», додамо квестів з серіалів «Аліса в прикордонні» та «Гра в кальмара», додамо свіжих антиутопічних ідей - і маємо класну історію, від якої важко відірватись!

«ПʼЯТЕРО» Ґай Морпас

➡️ ЩО МАЄМО?

Людство нарешті вирішило проблему перенаселення! Мало того, що кожна людина, досягнувши 17-річного віку, по суті обирає, скільки років проживе. Тому що існує 4 типи людей, з обмеженою кількістю років для життя.

Так ще й один з цих типів - комуна: по суті таке собі тіло-гуртожиток для 5 особистостей. Доба розподілена між ними рівними частинами.
От такою комуною і є головний персонаж.

І одного дня виявляється, що одну з особистостей стерто. Чому, хто і за яких обставин - ось це ми і будемо зʼясовувати під час читання.

➡️ ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Мене захопило з перших сторінок!

По-перше, який цікавий антиутопічний світ! Цей вибір того, ким ти будеш і відповідно, скільки років проживеш.
Ці різноманітні ігри, щоб виграти собі трішки часу - валюти того світу.

По друге, в кінці книжки є qr-код на тест-визначення особистості згідно розподілу світу книги. Під час читання я вже подумки обрала для себе, ким би я хотіла бути в тому світі, тому була дуже здивована, коли тест підтвердив мій вибір і видав той самий результат!

По третє, дуже комфортна структура оповіді: чергування розділів від основних персонажів. Все досить лаконічно та концентровано.

Так, акцент тут на подіях, а не на антиутопічній світобудові, тому деяких моментів бракувало. Але, напевно, якби пояснень та описів було додано більше, то все затягнулося б і перестало тримати інтригу.

Коротше, мені - поціновувачці антиутопій, дуже сподобалось☺️!

Якщо також любите цей жанр - спробуйте! Думаю, вам буде до смаку.