«Зайчик» Мони Авад – це книга, що безперервно розмиває межу між реальністю та вигадкою, поглиблюючи дослідження людської психіки через досвід дівчини, яка шукає своє місце в світі.
Але все ж таки, це моє сприйняття і моє трактування. Це та книга, яку б ви обговорювали навчаючись у Воренні. Розбирали б її шар за шаром, глибоко аналізували й говорили б, що це справжнє мистецтво. Ви б відчували крізь листи, що колись були лісом, як букви оживають і огортають особливою атмосферою. Атмосферою зайчиків.
Я відчувала свій мозок, наче солодка карамель, що тріскає на кінчику язика. Занадто солодко – завжди погано: або глибоко заповнена порожнеча, або цукровий діабет. Історія, яка не залишає мене байдужою, змушує перечитати для пошуку нових сенсів.
Авторка створює світ, у якому навіть найглибші стосунки можуть бути маніпуляцією розуму, а друзів легко замінити галюцинаціями, особливо коли реальність стає надто тяжкою. Відчуття самотності пронизує увесь твір. Тут не просто гра зі сприйняттям, а глибоке дослідження того, як на психіку впливає наркотична залежність, спроби втекти від себе і чи варто шукати рятунок у колективних ідеалах.
«Зайчик» – це твір, що залишає простір для різних тлумачень. Для кожного читача він буде мати своє значення.Якщо ви шукаєте інтелектуальний виклик та роздуми про те, що насправді є реальним, ця книга точно варта вашої уваги.

"Веріті" – психологічний трилер, який тримає в напрузі до останньої сторінки, а фінал буквально «зриває мозок».

Головна героїня, Лоувен – молода письменниця, яка отримує шанс завершити серію книг замість Веріті Кроуфорд, відомої авторки, що після нещасного випадку перебуває у важкому стані.

Часом життєві шляхи перетинаються настільки, що вороття назад немає: ти не можеш просто відступити, забути чи жити, як раніше. Тебе настільки затягує, що зрештою ти ледве не тонеш у своєму новому світі. Ось так я б описала знайомство Лоувен із Джеремі.

«Він так спирається об раковину, наче був готовий до такої розмови. Наче довго чекав її. Чекав зустрічі, після якої його трагедії почали б здаватися не такими жахливими. Бо так ми й робимо, ті, хто пройшли крізь пекло. Ми шукаємо таких, як самі... або значно гірших за себе... а потім використовуємо їх, щоб самим почуватися трохи краще, трохи легше сприймати всі ті жахи, яких довелося зазнати.»

Атмосфера книги лоскоче нерви, збурює фантазію, змушує виплеснути адреналін. Твоє шосте чуття кричить: «щось не так», «йди, поки не пізно». Тобі моторошно від власної уяви: ось-ось станеться щось жахливе... або ж відкриється шокуюча правда. Або – брехня? Гра розуму. Це реальність чи маніпуляція?
«Моя матір казала, що будинки теж мають душі, і якщо це правда, то душа дому Веріті Кроуфорд – така темна, яких не буває.»

До того ж, кожен із героїв або вже психічно нестабільний, або стане таким. Питання часу.
«Я не певна, що це були здорові стосунки – настільки я була залежна від нього. Я й досі залежна. Та коли ми зустрічаємо того, хто прибирає з нашого життя весь негатив, нам важко втриматись, щоб не паразитувати на цій людині.»

Фінал книги – найбільша тема для обговорення. Він не дає однозначних відповідей, натомість залишає відчуття, ніби вам потрібно перечитати все заново, щоб знайти приховані деталі. Якщо вам подобаються книги, які змушують сумніватися, переживати й обговорювати їх ще довго після прочитання, «Веріті» — саме те, що вам потрібно.
«Ми вміємо розділяти реальність і вигадку так, що нам здається, ніби ми живемо в обох світах, але вони ніколи не перетинаються. Тієї ночі мій справжній світ став таким темним, що я не хотіла в ньому жити.»

Якщо ви шукаєте щось неоднозначне, напружене, з інтригами та відкритим фіналом, "Веріті" варта вашої уваги. Це історія, яка не просто розважає, а ще й змушує аналізувати людську природу, темряву та силу маніпуляції.

Я маю книгу ще в старому виданні, яке, на мою думку, більше підходить образу саме Веріті. Але… У новому є додаткова глава, а корінець книги краще виглядає в колекції. Сама обкладинка передає сюжет за допомогою символіки. До речі, це, мабуть, моя улюблена книжка Коллін Гувер – не схожа ні на жодну іншу. Поки писала відгук, зрозуміла, що хочу перечитати її знову, бо вона справді захоплива.

«Одного разу ти станеш настільки дорослим, що знову почнеш читати казки» - Клайв Стейплз Льюїс. Ця цитата чудово описує книгу, яка є ретелінгом казки Андерсена.

Так деколи хочеться відчути те саме дитинство і безтурботність, коли ти читаєш казку своїй внутрішній дитині. І ти відкриваєш книгу та з головою поринаєш у фантастичний світ із азійською тематикою, магією, драконами, інтригами, таємницями, боротьбою добра та зла.

Для мене ця книга про любов: любов до родини, до друзів, до коханих. Про те що вона буває різною і про те як важко її деколи зрозуміти. Про те як справжні почуття не обдурити.

«Коли люди закохуються, їхні долі переплітаються обома кінцями й перетворюються на одну нитку. І їхні долі стають нерозривно повʼязаними»

«Мої батьки вважають шлюб обовʼязком перед родиною та країною. А я вважаю, що це твій обовʼязок перед серцем. Їжа живить шлунок, думки живлять розум, а кохання живить серце»

Про те, що є речі які призначені тобі вже долею і ті, які ти обираєш собі сам.

«Якщо доля — це жмуток ниток, я носитиму із собою ножиці. Мій вибір — тільки мій, я робитиму його так, як мені заманеться»

«Оточи себе тими, хто любитиме тебе завжди, попри твої помилки й хиби. Створи родину, яка з кожним днем вважатиме тебе дедалі вродливішою, навіть коли роки вибілять твоє волосся. Стань світлом, який палитиме чийсь ліхтарик»

Про надію в краще, про те що щасливий кінець буває. Варто лише чекати на нього і не зупинятися.

Це було по-сучасному, цікаво і захопливо! А оформлення від РМ як завжди в саме серденько: суперобкладинка, зріз, оформлення глав. Одна з моїх улюблених фентезі. Уже не терпиться сісти за другу частину. Я вірю, що там почнеться найочікуваніше і найцікавіше!

Те саме чтиво для розвантаження мозку, щоб просто відпочити. Окремих слів заслуговує естетичне оформлення, книгу хочеться тримати в руках, читати, розглядати. І ти поринаєш у світ. Світ інтриг, великих грошей, бізнесу, темної сторони персонажів і саме головне смачної їжі та книг. Гострий розум героїв та їх жарти змушували посміхатися. Розкриття суті їх бажань, поведінки, метаморфози особистості, що йдуть сторінка за сторінкою. Незважаючи на те що, спайсі сцени для мене місцями були дивні це не завадило отримали саме головне заради чого я завжди купую книги - насолода.