"Там, де співають раки" Делія Оуенс❤️‍🩹
⠀
із перших сторінок стало зрозуміло, що ця історія оселиться у моєму серці✨
⠀
однозначно рекомендую до прочитання, бо так детально описати природу та її мешканців треба вміти. я вже мовчу про опис почуттів головних героїв ❤️‍🩹
⠀
а тепер про те, як я бачу головну героїню — Каю🕊️
⠀
вона уособлює собою айсберг — велику товщу холодних почуттів, холодних вод.
⠀
але то дрейфуючий айсберг зі своїм світом. ось він мчить на великій швидкості і розлітається в друзки під тяжінням великої швидкої хвилі. залишки айсбергу пливуть течією, у надії зібратися докупи, але це стається не одразу.
⠀
льодова хмара проходить тяжкі випробовування часом та сумлінням. всередині неї вирує нерозуміння того, що віна більше не цілісна.
⠀
але із часом все лікується. у цієї глиби льоду з'являється нове життя, ще один шанс на щасливе майбутнє у великому океані. аж раптом, на шляху знову з'являється хвиля. ще вища за оту, попередню.
⠀
у айсберга є вибір: розбитися знову і намагатися зібратися, або ж перечекати. чекати, доки хвиля омине той шмат льоду.
⠀
і що ж робить цей винахідник — айсберг?🤔
⠀
всі відповіді ви обов'язково знайдете у книгі🌿
⠀
я "проковтнула" її за три дні. це була фантастична історія, яка обов'язково залишиться у мене на полиці і буде перечитана ще не раз ❤️‍🩹
⠀
🕊️чи читали ви цю книгу? як ви почуваєтеся після її прочитання? 🕊️

«У цій безкраїй непередбачуваній глушині ти або станеш найкращою версією себе і розквітнеш, або тікатимеш із криками від холоду, темряви й незгод».

Крістін Генна
«Велика Глушина»🗻

📚видавництво: рм
📑кількість сторінок: 624
📋жанр: роман
💔моє захоплення книгою: 10/10

почала я цю книгу читати ще минулого року десь у листопаді. і я залишила її. як я люблю казати - поставила її на паузу. а знаєте чому? бо мені настільки було зимно від тих описів, що мої відчуття не збігалися з тим, що я бачила за вікном👀

і от у лютому я її дочитала. 380 сторінок я прочитала за день і це було у стилі авторки: динамічно, з відповідними емоціями і дуже яскравими кольорами це було «розмальовано». бо моя уява дуже круто передала мені все те, що я собі весь час уявляла😍

останні 120 сторінок я вже не бачила через ріки сліз😭 коли серветки поблизу мене скінчилися, на допомогу прийшов мій рукав светру🫣

«Інколи треба зробити крок назад, щоб почати рухатися вперед»

мені було дуже шкода головних героїв і я щиро не розуміла, чому вони мають все це переживати. а потім я перенесла все на себе і раптом мене осяяло: я маю незакриті ґештальти і мені це болить🥺💔

«Страх — це маєток із незліченними кімнатами й нескінченними коридорами між ними».

емоційно важка книга, але читається дуже швидко. тож я вам її дуже раджу. а я вже дуже чекаю на наступну книжечку авторки, а точніше, її дилогію. бо вирішила для себе, що прочитаю всі її книги☺️

📖 а ви читали цю книгу? і чи знайомі ви взагалі із авторкою?

«От такий-то був у нас у Конотопі писар, отсей Прокіп Ригорович Пістряк;
⠀
так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш».
⠀
Григорій Квітка-Основʼяненко
«Конотопська відьма»
⠀
📚видавництво: Віват
📑кількість сторінок: 364
📋жанр: сатирично-фантастична повість
💔моє захоплення книгою: 10/10
⠀
сама книжечка, яку ви бачите на фото містить в собі 11 повістей та оповідань. але давайте детальніше про повість «Конотопська відьма».
⠀
я вгадала з книгою на всі 100%, бо і посміялася з нею, і мала про що подумати - рішення топити жінок і вважати їх відьмами, тому що ти ображений чоловік, певно далося людині прекрасною ідеєю🤭
⠀
тут переплітаються і побутові епізоди з фантастичними, і прагнення будь-яким шляхом збагатитися, і не забуваймо про обовʼязок перед суспільством. але памʼятаймо і про ворожіння та святу віру в Бога і щирість у взаєминах між людьми.
⠀
хоча, для мене, то такий контраст - вірити в Бога і вірити в відьом🤭
⠀
динамічний сюжет, неочікуваний поворот (бо я не памʼятаю подробиць з тих далеких шкільних часів) і збереження слобожанської говірки, що стало заключним елементом, бо саме ті архаїзми допомогли мені поринути в життя і побут українського панства кінця XVIII століття 🥹
⠀
в кінці книги на мене чекали примітки до повісті - пояснення багатьох моментів, в тому числі й висловів та афоризмів. але найбільше, що мені сподобалося - це пояснення слів🤭 бо не кожного дня я використовую слова убо, гризь, виспрь 🙌🏻
⠀
і так, я відсканувала QR-код і прослухала фрагмент «Конотопської відьми» для більшого уявлення про оповідача🥹
⠀

| Що буде далі, коли ми опинимося на краю урвища?
Спочатку розплата. Потім падіння |
⠀
М. Л. Ріо
«Ніби ми злодії»🕯️
⠀
ця книга вражає своєю химерною атмосферою. манера написання, настрій книги, події та емоції героїв мене підкорили і я з впевненістю можу сказати, що ця історія буде мною перечитана😍
⠀
ви ж знаєте, як то буває? думаєш, що то просто ще одна гарна книга ззовні, але по факту отримуєш роман із домішками детективу та ЛГБТ лінією. скажу, що вона тут не яскраво виражена, бо задум історії будується зовсім на іншому.
⠀
скоріш за все, ця історія матиме другу частину. бо ну хто ж так завершує книгу?😩
⠀
ділюся з вами невеликим уривком з книги, щоб ви могли зрозуміти, як елегантно автор жонглює порівняннями🥰
⠀
«Над головами в нас безжально виблискували зірки, ніби дружки скла, розкидані по небу. Кожен нерв у моєму тілі перетворився на оголений дріт, що тремтів від подиху холодного березневого
повітря».
⠀
ну і скажіть, що це не вау!😃
⠀
вже після прочитання книги я все одно маю запитання до Олівера: чому саме так він вчинив? невже не можна було залишити все, як є, або ж хоча б, спробувати зі всіма друзями поговорити?
⠀
якщо ви шукаєте книгу з атмосферою дарк академії і ви не відійшли ще від Геловіну — можете сміливо брати цю книгу. тут і любов, дружба, мистецтво та інтрига.
⠀
полюбилася мені історія за детально прописані образи головних героїв, їхні почуття та тонку натуру кожного з них🤎
⠀
а ви вже читали книгу, чи тільки плануєте?

P. S. тепер я хочу прочитати деякі книги, що згадуються в цій історії: «Король Лір», «Гамлет» та перечитати «Ромео та Джульєтту»😏

Якщо ви самі не визначите пріоритетів — це зроблять за вас.
⠀
Ґреґ Маккеон
«Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети»
⠀
Що ж таке есенціалізм?
⠀
«Суть есенціалізму — не займатися всім; його суть — займатися необхідним. Це не означає менше працювати. Це означає мудро інвестувати свій час та енергію, аби бути найефективнішими у найважливіших справах».
⠀
як думаєте, чи багато треба людині часу, аби до цього прийти? так, є люди, які більш до цього схильні, але цьому можна навчатися😌
⠀
це не та книга, яку ти прочитав і одразу відклав😏 у моєму випадку ця книга ще декілька місяців буде лежати на столі і час від часу я буду до неї повертатися, бо автор на прикладах інших людей, відомих компаній показує, як працює есенціалізм і чим відрізняється есенціалист від неесенціалиста🔥
⠀
«Коли ми забуваємо, що маємо здатність вибирати, ми вчимося бути безпорадними».
⠀
в ході читання книги я виписала дуже багато цитат та практик, які я вже почала застосовувати і зупинятися на цьому не буду😇
⠀
ви вже читали цю книгу чи плануєте?
⠀
P.S. в книжечці є додаток — автор стисло розповідає про іншу свою книгу «Без зусиль», яку я без сумніву буду читати☺️