Я щиро гадала, що це детектив. Не знаю, що мене обмануло назва чи, можливо, анотація.
Почавши читати її, я б певно мала засмутитися, адже це зовсім не детективна історія. Однак, вже з першої сторінки я не пошкодувала, що почала читати.
Разом з цією книжкою так легко прожити кілька життів!

Нелла та її таємна аптека.
Еліза та її дорослішання.
Керолайн та її пошуки себе.

Це не детективна історія, але вона захоплює сюжетними поворотами. Дві часові лінії сплітаються в одну і я вже давно не відчувала такого захвату від книжки, адже відкласти її просто неможливо. Здається, що кожне рішення в минулому має наслідки в майбітньому і навпаки. Тут не має магії, але все так тісно пов'язано, що починаєш в цьому сумніватися, адже хіба могло все так співпасти...

Це про роман про жінок. Сильних, рішучих, сміливих.
Це роман про життя. Мінливе, непередбачуване, жорстоке.
Це роман про любов. До себе і до життя.

Зникнення аптекарки - це чудова історія, від якої попри хибні очікування отримуєш ще більше захопливих вражень.

Сюди їдуть відпочивати, але читачу це не вдасться...

Важко відчути себе на відпочинку, коли кожна сторінка цієї книжки змушує тебе здригнутися.
Щось відбувається і ти маєш зрозуміти, що...
Хтось зберігає секрети і ти маєш зрозуміти, які...
Чиєсь життя ламається, але чому саме тут...

Книжка задає багато запитань, але чи отримає читач ці відповіді?

Продовжуючи історію Елін, авторка все більше занурює читача в її світ. Розкриває не лише її, а і її оточення.
Скажу відверто, від цієї книжки я очікувала іншого. Беручи її після Санаторію, я очікувала, що питання, які авторка залишає в кінці Санаторію будуть розкриті тут, але все лише ще більше закручуються.
І, схоже, ця серія буде значно довшою, чим я гадала. Бо знову залишаються питання, на які я все ще не знаю відповідей. В цьому мінус читати серію, яку авторка ще продовжує писати.

В Ретриті авторка знову йде по знайомому шаблону з першої книжки. Ти вже не дивуєшся сюжетним поворотам, бо це все було. Все це ти вже бачив там на сторінках першої книжки. І від цього трішки сумно, адже попри те, що локація змінилася, хотілося б, щоб змінилися персонажі. Виросли чи подорослішали, зробили якісь висновки, а не топталися на місці.
Однак, на щастя тут є і інші герої за розвитком історії яких спостерігати набагато цікавіше. І саме вони витягують історію своїми секретами.

Ретрит мало занурив мене в атмосферу літнього відпочинку.
Авторка не здивувала нічим новим і знову лишила мене з запитаннями.
Для мене це не найкраще комбо, щоб продовжувати читати серію, адже чи дасть хтось гарантію, що третя книжка буде іншою?

Ти не покинеш читати цю книжку, навіть якщо захочеш.

Ця книжка манить своєю назвою, інтригує та заворожує, здається, що на її сторінках ховаються секрети. Старі секрети, давно забутих історій і доки оповідач веде читача в зуплутані нетрі чужої історії, ти все чекаєш, коли ж ці секрети розкриються.
Ти чекаєш цього, коли знайомишся з героїнею, коли там вдалі від людей сніг робить місцевість неприступною, коли стається вбивство і навіть коли сюжетна гілка веде тебе зовсім в іншому напрямку... Ти все ще чекаєш.

Тобі важко покинути читати, бо десь тут між сторінками сховано те найцікавіше, про що голосить обкладинка. Той самий санаторій з якого почалася твоя зацікавленість історією.
Але саме санаторія не стається.

Ти з сумом розумієш це в кінці. Коли всі крапки розставлені, коли всі винуватці знайдені. Коли санаторій лишається ледь помітним десь там на обрії.
Але ти розумієш це все лише в кінці. І за це варто сказати дякую авторці. Вона вміло тримає інтригу і водить читача манівцями.
Вона зачіпає важливі теми і коли ти з сумом виявляєш, що самого "Санаторію" було замало, задаєшся собі питанням, бо може і книжка була не про санаторій зовсім.
Можливо, вона про сім'ю, про цінності, про довіру і вміння слухати... Про минуле, яке буває занадто страшним. Про історію, яка приховує таємниці в які неможливо повірити.
Книжка зачіпає багато важливих тем.
Та саме Санаторію було замало.

Але ти не покинеш читати цю книжку, навіть якщо захочеш. Більше за те, ти не маєш вибору і прочитаєш і другу книжку теж. Адже нам лишають питання без відповідей, майстерно затягуючи у світ героїні.

Найкращі книги для дорослих - це дитячі. І я впевнена, якщо навіть доросла людина знайшла в цій книжці щось близьке для себе, то дитині історія точно сподобається.

Це цікава детективна історія, яка стала б чудовим сценарієм для дитячого мультфільму. Герої яскраві і гарно уявляються, а головне вони живі і легко можуть захопити увагу дитини.

Ця книжка вдало ховає між сторінок важливі істини. Вчить небайдужості, спонукає робити дива для когось і виявляється жодні чарівні дзеркала для цього не потрібні.

Що ми знаємо про Крим? Виявилося, що я не знаю нічого. На шкільних уроках історії вивчають тему депортації кримських татар, але виявилося, що про Крим я знаю лише це.

Ця книжка дозволила мені зазирнути глибше. Дозволила побачити і осягнути прірву про яку я навіть не здогадувалася.

Але книжка захопила мене лише історією Криму. Авторка майстерно занурює в життя півострову, але не в життя героїв. На жаль, ні до героїні, ні до її друзів я не відчула жодних емоцій, для мене вони видалися лише оповідачами, що існували десь на фоні.

Вдячна Анастасії, що вона зробила таку масштабну роботу. Щиро раджу читати цю книгу всім, хто шукає відповідей і хоче зрозуміти та пізнати Крим.