«Усе, що з нами навіки» - це милий, дуже смішний та місцями зворушливий ромком. Це не тільки історія про двох закоханих, вона про пошуки свого місця, подолання власних страхів та комплексів, турботу про себе.
 
Авторка написала атмосферний роман, події якого відбуваються у маленькому містечку Нокмаут, де плітки розлітаються, не встигнеш і оком моргнути. Мешканці містечка ексцентричні та не знають меж, проте й не лишені шарму. Люсі Скор вдалось створити гарних другорядних персонажів. За ними дійсно цікаво спостерігати, а про декого я б хотіла дізнатись більше.

А от з головними героями у мене не все так добре склалося.

Їх поведінка та вчинки викликали у мене лише здивування🫢 Ноксу 43 роки, а Наомі 36, але на початку книги я думала, що читаю про підлітків. Я не проти дурощів та безтурботності, але хоча б трішки раціональності їм обом не завадило б.

Також мені не дуже сподобався фінал. На мою думку, тут авторка перестаралася. Може вона хотіла додати більше брутальності, але вийшло препогано, дитячий садок якийсь😑

Незважаючи на деякі недоліки, книжка сповнена гумору та жартів. Я давно так не сміялась над ромкомом, аж заливалась.

«Усе, що з нами навіки» - захоплива історія і якщо не прискіпуватись, то вона однозначно подарує гарний настрій🙌🏻

Це друга книга у серії про детективку Елін Ворнер.
 
Якщо перша книга полонила мене своєю атмосферою, то «Ретрит» наповнив відчуттям азарту і постійної напруги.
 
📚Історія розповідає про чергове розслідування, на перший погляд, трагічну смерть у розкішному відпочинковому комплексі на острові. У закладу є своє темне минуле, раніше на цьому місці були скоєні серійні убивства. З кожним новим днем ситуація загострюється, а на Елін чекають багато неочікуваних відкриттів.
 
Мені сподобалось, що тематика другої частини залишилась тією ж – ізольоване місце, суворі погодні умови та вбивця, що ховається десь поруч 👀
 
Книжка сповнена тривоги та напруги, і чим більше інформації по справі з’являється, тим більше сумнівів виникає. Від читання неможливо відірватись, сторінка за сторінкою насолоджуєшся сюжетними поворотами, а кожний розділ закінчується на найцікавішому, що неабияк підігріває інтерес.
 
Було приємно спостерігати за розвитком детективки. У «Ретриті» Елін стає більш впевненою у собі, витривалішою.
 
Ця книга - захоплююче читання від самого початку і до кінця. Не можу дочекатися наступної частини, бо фінал знову залишив за собою одну нерозкриту таємницю 🕵🏻‍♀️

«Санаторій» - це герметичний детектив з непередбачуваним сюжетом. Він поєдную в собі все, що мені подобається у книжках цього жанру: віддалену та ізольовану місцевість і кілька загадкових смертей.
 
📚Головна героїня – Елін – детективка у вимушеній відпустці, яку мучать таємниці минулого. Вона їде до фешенебельного готелю у швейцарських Альпах, щоб там відсвяткувати заручини свого брата, з яким дуже давно не спілкувалась. Але заручинам не судилося скластися. Наступного ранку виявляється, що братова наречена Лор загадково зникла. А чекати на поліцію доведеться довго – через сніжну негоду вони не можуть дістатися до готеля. Ще й Лор виявляється не єдина зникла безвісти людина. У Елін не має вибору і вона починає своє розслідування.
 
З кожним розділом книжка затягувала все більше і більше.
Як тільки я стала підозрювати когось, ситуація ставала більш заплутаною, і я розуміла, що вчергове помилилась. Інтрига була витримана до кінця історії 🔍
 
У «Санаторія» дуже крута атмосфера, готель побудований на моторошному минулому – що може бути цікавішим? 👀 Книжка читається легко і швидко, завдяки коротким розділам, кожний з яких закінчується інтригою. А саме видання - то просто любов 💛
 
Хоча мене і дивувала поведінка Елін, але все одно мені було цікаво читати книжку від початку і до самого кінця. Чекаю на продовження.

Ця книжка феноменальна🤩.
Я закохалась у стиль Тейлор Дженкінс Рід. Авторка наповнила свою книгу особливим шармом. Хоча історія торкається серйозних тем, читається вона неймовірно легко.
 
Створені персонажі – це окрема любов.
Евелін Г’юґо… Я була вражена тим, наскільки складний в неї характер і наскільки яскравою та живою вона буде здаватися (почуваюсь її фанаткою). Рід настільки майстерно її описала, що важко повірити у нереальність головної героїні. Евелін далеко не ідеальна. Вона груба, хитра, маніпулятивна, але саме її недоліки та численні сумнівні вчинки роблять її людиною, від якої не хочеться відводити погляд і про яку хочеться дізнатись якомога більше. А життя Евелін настільки складне та захоплююче, що ним важко насититись.
 
Але попри те, що зіркою книжки є Г’юґо, моє серце полонив Гаррі. Він таке золото, найкращий💔
 
Обов’язково прочитайте «Сім чоловіків Евелін Г’юґо», не пошкодуєте.