З Джоджо Мойєс ми ідемо рука об руку ще з "До зустрічі з тобою", після цієї книжки намагалася не пропускати жодної новинки чи видання. Історії завжди хвилюючі та зі щасливим кінцем, ідеальні книги, як на мене, щоб прочитати у відпустці, чи в поїзді, чи просто, щоб розслабитися від роботи, ситуації навкруги та й взагалі відчепитися від себе та просто поринути в історії інших жінок.

"Червоні лубутени" - не найкраща її книга, але написано доволі не погано, цікаво, інколи з гумором.
Тема, звичайно, не нова. Дві жінки, чотири чоловіки та чотири подруги (в кінці). Сем, яка з початку чоловікової депресії (роки півтора, я так зрозуміла) тягне все на собі: дім, роботу, доньку, собаку та, як на мене, егоїстичних батьків (так-так, старість треба поважати, але дивлячись на їх заняття, крім шпильок в сторону дочки, вони нічим не зайняті), які могли б поблажливіше ставитися до доньки і прибирати за собою.
Ніша (Аніта) - жінка, яка, пам'ятаючи дитинство та ранні молоді роки, поклала все своє життя, щоб догоджати своєму багатому чоловіку-міліардеру (який, як на мене, велика ск%тина і протягом всієї книжки намагався залишити її ні з чим).
Обидві намагаються вижити в ситуаціях, що підкидує їм життя, при цьому ще залишитися при своєму розумі, худими та щасливими.
Хороша книга про самовідданість, любов та справжню жіночу дружбу.

Раджу!!!