щоооо ж, мене Стефані Арчер дууууже приємно здивувала. її книги з кожним разом все кращі, якісніші та продуманіші🔥

Джеймі — реальний краш. він такиииий турботливий буркотун, я просто не можу не балдіти. герой закритий від усіх, а з Піппою ще й ледь слова знаходить на початку, але поооотім... ох шо там потім буде🥵 він залип на Піппу з самого початку, але знадобився час зрозуміти свої почуття і що з ними робити. він такий уважний, має таке велике серце, не розмінюється на дрібниці, але і не веде себе як зазнайка. мені здається, він і гори готовий перевернути заради Піппи. просто вогонь чоловік. а їх перші пестощі... у мене аж пальчики на ногах скручувалися. ситуація з недоколишньою звісно важкенька була.

Піппа — мені її дуже шкода, але водночас я нею захоплена. те мурло добряче попсувало їй самооцінку, сприйняття світу і загалом частково розбив віру в людей. вона щира, сонячна, неймовірно смілива, коли її підтримують. ця дівчина змушує серце розбурхатися мотивацією. вона надзвичайно мила і талановита, я дуже рада, що Джеймі виявився саме тим чоловіком, який допоміг їй розправити крила.

історія захоплює ніжністю і пристрастю. взаємодія між героями просто іскрилася, вони такі бідосі дві були, коли боролися з почуттями.

а як прописані другорядні персонажі! мама Джеймі просто вибісила своєю замкненістю і відмовою шукати вихід. хоч я і розумію, що у такому стані це важко, але це напряму впливало на Джеймі і далеко не у позитивному сенсі. арр

батьки Піппи... ну, загалом, я їх розумію. вони прагнули забезпечити своїх доньок достатком. якщо чесно, Піппа і сама не сильно прагнула показати батькам, що її талант розквітнув ще більше (гадаю, це спричинено Заком), але як вже є

сестра Піппи — Гейзел — і колишній друг Джеймі — Рорі — це просто вибух лави у повітря. я так розумію, це про них і буде наступна книга серії (ще не шукала інформацію просто). ці двоє зе добряче попідпалюють одне одному хвости😁

загалом хочу сказати, що ця книга надихає, вона дуже атмосферна, мотивуюча і щира. нагадує Бекку Мак і подібних, але з дещо іншим вайбом. відверто рекомендую почитати — справді не пошкодуєте🔥

♾/10⭐️

ця книга розірвала мене на шматки, висушила мою душу і розвіяла по вітру...

Кай — неймовірний батько та чоловік. його увага, його кохання крізь дотики та турботу неможливо передати словами. він такий сильний духом, що ним не можна не захоплюватися. його син — найдорожча людина у житті, хоча був зовсім не запланований. я мліла від кожних проявів турботи, бо моментами Кай нагадував розлюченого лева, якщо справа стосувалася його сина. а коли з'явилася Міллс — чоловік не мав жодного шансу встояти перед її щирістю, сонячною посмішкою та деколи хтивими жартами. ця жінка увірвалася в життя цих двох хлопців, сама того не знаючи змінивши своє. вона така талановита, така вразлива щодо своїх близьких, що вибудувала стіну навколо себе, аби не зробити комусь боляче. її бажання бути найкращою захоплює, але і лякає, бо вона відокремлювалася від людей за цією ширмою

персонажі неймовірно сильно розвинулися, змінили своє світобачення і завдяки цьому знайли своє щастя❤️

а який гумор?!) мені так сподобалася їх взаємодія😍
а пристрасть?!) у мене немає слів🙈

другорядні герої — це просто медова патока:
Ісайя — солодкий крендель з брудним ротом,
Монті — батько, якого заслуговує мати кожна дитина,
Кеннеді — ця жінка мені здалася до біса вразливою, але у той же час неймовірно сильною🔥

чекаю історію про Ісайю та Кеннеді😏

герої з попередніх книжок — Інді та Раян, Стіві та Зандерс — я плакала, коли вперше зустріла їх у тексті. ніби побачилася зі старими друзями, так тепло і затишно. дуже рада, що описали їх життя до появи малечі, але МАЛО. мені завжди їх буде ДУЖЕ МАЛО!

ну, і на десертик:

я хочу книжку про Ріо... ні, не так. Я ВИМАГАЮ ШВИДШЕ КНИЖКУ ПРО РІО. цей чоловік зірве всі гайки з мого мозку 100%

Двоє таких різних людей — вона інтерв'юєрка, яка веде блог і займається письменництвом, а він — популярний актор, який потрапив під шквал критики через його нову роль. Здавалося б, як вони можуть зустрітися, і що між ними може статися? Але все так закрутилося, що вони самі не зрозуміли, як заплуталися у павутинні почуттів, жахливих життєвих рішень і помилок.

Коли я бралася за цю книгу, подумала, що це буде звичайний ромком на вечір. Але історія виявилася набагато глибшою, ніж я очікувала. Піднята тема, яка наближує написану книгу до реальності — як люди роблять помилки у своєму житті. І наскільки це природньо — адже ми живемо один раз і більшість наших кроків та рішень робимо вперше. Тому іноді це стається під впливом емоцій, або вдаваним почуттям, що саме так буде краще, або найелементарнішим — страхом. І тоді це все призводить до років розлуки, образ і ще більших помилок. Розлучення, алкогольна залежність, тиск соціуму, що зводить з розуму — теж іще теми, що є частиною людського неідеального життя, що у чіпляють за душу в цій історії.

Напруга між Ґейбом та Чані була у кожній їх взаємодії, ніби їх тягнуло одне до одного, як магніт. Ці солодкі погляди, доторки — серце аж тріпоче.

Цікаве поєднання двох часових ліній тримає у напрузі та підсилює бажання нарешті дізнатися, що сталося між цими двома у минулому.

Ця книга ніби описує два полюси, яких тягне одне до одного, але їм все не вдається зустрітися. Але, врешті-решт, відверта розмова, стрибок довіри та бажання бути щасливими все ж приводять речі у Всесвіті до того, що було заплановано долею.

♾/5⭐️

ця книга розірвала мене на шматки, висушила мою душу і розвіяла по вітру...

Кай — неймовірний батько та чоловік. його увага, його кохання крізь дотики та турботу неможливо передати словами. він такий сильний духом, що ним не можна не захоплюватися. його син — найдорожча людина у житті, хоча був зовсім не запланований. я мліла від кожних проявів турботи, бо моментами Кай нагадував розлюченого лева, якщо справа стосувалася його сина. а коли з'явилася Міллс — чоловік не мав жодного шансу встояти перед її щирістю, сонячною посмішкою та деколи хтивими жартами. ця жінка увірвалася в життя цих двох хлопців, сама того не знаючи змінивши своє. вона така талановита, така вразлива щодо своїх близьких, що вибудувала стіну навколо себе, аби не зробити комусь боляче. її бажання бути найкращою захоплює, але і лякає, бо вона відокремлювалася від людей за цією ширмою

персонажі неймовірно сильно розвинулися, змінили своє світобачення і завдяки цьому знайли своє щастя❤️

а який гумор?!) мені так сподобалася їх взаємодія😍
а пристрасть?!) у мене немає слів🙈

другорядні герої — це просто медова патока:
Ісайя — солодкий крендель з брудним ротом,
Монті — батько, якого заслуговує мати кожна дитина,
Кеннеді — ця жінка мені здалася до біса вразливою, але у той же час неймовірно сильною🔥

чекаю історію про Ісайю та Кеннеді😏

герої з попередніх книжок — Інді та Раян, Стіві та Зандерс — я плакала, коли вперше зустріла їх у тексті. ніби побачилася зі старими друзями, так тепло і затишно. дуже рада, що описали їх життя до появи малечі, але МАЛО. мені завжди їх буде ДУЖЕ МАЛО!

ну, і на десертик:

я хочу книжку про Ріо... ні, не так. Я ВИМАГАЮ ШВИДШЕ КНИЖКУ ПРО РІО. цей чоловік зірве всі гайки з мого мозку 100%

Короче, зроблю невелике рев'ю (оу, єс) на першу частину.

Так от, зав'язка мені сподобалася, але там така важка тема з Салем, через що у неї кошмари були. Мені здається, що після такого у людини не тільки кошмари будуть, але ладно, упустимо. Нетипова юначка, яка обрала нетиповий шлях після школи. Як на мене, це було одним із наслідків ситуації вище, бо так вона по факту тільки починала насолоджуватися спокійним життям.

Поява Таєра (красунчика) як її сусіда трохи розбурхало життя героїні, дало думки для переомислення її стосунків на той час. Мен такий весь дедді — аррр 🥵

Між ними канєшно хімія була конкретна. Але це так смішно, коли він лізе її цілувати, а між цим тикає на їх різницю у віці. І блін, Таєр такий турботливий, мімімі.

Обоє доволі схожі люди по сприйняттю світу і таке інше. Непогано.

Що не сподобалося, то це звісно зрада Калебу, як і подальші використання його "щоб поплакатися", в той час, як Салем точно знає, який він в неї закоханий. Це дуже егоїстично. Думаю, у другій частині цей любовний трикутник загостриться.

Те, що сталося вкінці можна охарактеризувати тільки одним словом "жесть". Тут плюсів взагалі не знайдеш. Це зламало Таєра, але штовхнуло Салем вийти із зони комфорту. Цікаво, як розвиватиметься все у другій частині.