"Вдавай впевненість, доки її не відчуєш" ©
⠀
Як добре, що наша молодість пройшла без соціальних мереж, чесно, так складно жити сучасній молоді.
⠀
Гарпер мріє бути журналісткою і завдяки щасливому випадку її пробне оповідання проходить відбір на посаду стажерки у журнал і не важливо, що навіть не з першого разу, але взяли ж?) А головне те, що Гарпер дуже сором'язлива дівчинка, може гарно розповідати, але чужі історії, бо своїх немає, ось так і для журналу вона написала історію своєї подруги. І бінго, Гарпер кличуть у Нью-Йорк на літнє стажування в модний журнал "Шрифт" для підлітків, вести блог про стосунки, це Гарпер яка цілувалася з хлопцями всього два рази, а побачень - рівно нуль.
⠀
Вже з анотації можна здогадатися про що сюжет і якою буде розв'язка, але мені сподобалося. Я досхочу посміялася і поспівчувала цим молодим людям, які штурмують соцмережі і знають, де той хлопець, що тобі подобається, був минулого вечора (жах). Ця книга про молодість, вона пахне гамбургерами на грилі та лосьйоном для засмаги з ароматом кокосу.
⠀
Ви тільки уявіть себе в 17, яка поїхала на стажування у "Cool Gіrl", хто пам'ятає цей модний глянець 90-х? Модні вбрання, зірки на фотосесіях і ти серед цього шикарного безладу.
⠀
Не чекайте карколомного сюжету - ні, це повз, просто мила і весела історія, не позбавлена сенсу.
⠀
Головний меседж - будь собою, і головне не соромся цього, не потрібно намагатися бути кимось і не все, що транслюється в інтернеті є правдою та реальним життя.
⠀

Що таке бездоганна сім'я? Ідеальний чоловік чи ідеальна дружина, які вони? Напевно, це суто особисте і для кожного своє, неможливо підігнати родину під якісь рамки.
⠀
Еліс із чоловіком купують будинок у передмісті переїхавши з галасливого Мангеттена, здебільшого це бажання чоловіка, тому що це він з особливим захопленням стежить за овуляцією дружини, мріючи про дитину, але чи мріє про це Еліс так само сильно, як її чоловік?
⠀
Паралельно йде розповідь про Неллі та її чоловіка, які жили в цьому ж будинку до того, як його купили молодята у 2018 році.
Неллі лагідна і покірна дружина, яка беззаперечно задовільняє всі забаганки чоловіка тирана.
⠀
Але все змінюється рівно в той момент, коли Еліс знаходить книгу рецептів Неллі, починає готувати по ній, читати її листи і тут починають відкриватися таємниці обох жінок.
⠀
Історія повільна, не чекайте тут жвавих моментів властивих найчастіше трилерам, ні, тут саме психологічна складова найцікавіша.
Чи можливо жінці жити у своє задоволення, вільним життям без шлюбу та дітей? Чи за канонами суспільства треба вийти заміж і народжувати у перший же рік шлюбу? Може бути жінка щасливою сама із собою і головне - чи має на це право?
⠀
Це така смачна ретро історія з рецептами, цитатами з газет, книг 60-х років про звичаї того часу.
⠀
Раджу читати не поспішаючи, смакуючи зі шматочком пирога, гарячим ароматним чаєм і обов'язково в тиші від сімейного побуту, а то ще чого недоброго почерпне пару рецептів з книги.)
⠀

Ось за що люблю дитячі книжки, так це щирість. Здавалося по дитячому просто, але в саме серце. Не думала, що в мені пробудить такі емоції ця книга, всього 40 сторінок, а ніби прожила маленьке життя.

Це повість у вигляді щоденника семирічної дівчинки Ії протягом перших 10 днів війни. У листах до уявного друга - астронавта, дівчинка писала про все, що відбувалось з нею та близькими в перші дні вторгнення. Ія розповідає що її тато пішов з іншими чоловіками боронити рідну країну, писала про їх будні між коридором та ночами у підвалі, про людей з якими вона спілкувалася та знайомилася. Прості нотатки маленької дівчинки торкалась серця і знаходять щось забуте у пам'яті кожною фразою.

Я почала плакати на перших же сторінках на згадці про другий день вторгнення -
"Ніч буде складною, але настане світанок" ©
Згадала як мені було страшно з настанням темряви, як не могла спати взагалі, і ця фраза президента, пам'ятаю її як зараз.

"Мама - планета, я - астронавтка. Я літаю по її орбіті, і вона теж обертається довкола мене" ©

Ви тільки вдумайтеся, як багато сенсу в цих рядках! Кожна мама в дні війни, під час вибухів та гулу сирен була планетою для своїх дітей, вони оберталися навколо них, намагаючись уберегти та врятувати від усього, що панує за межами їхнього світу. Світу де вони в безпеці, нехай і не безумовній. Тут у підвалі будинку або парковці, підземці метро, де кожен намагається створити свій маленький світ - граючи на гітарі, обіймаючи своїх тварин, світ у якому вони зможуть відчути себе хоча б трохи безпечніше.

Можливо, вам на думку спаде, навіщо таке читати, навіщо це згадувати, той біль, той жах невідомості? Але ця книга як терапія, де через сльози й відчуття ми можемо згадати, як багато ми здолали, які ми сильні, загартовані та незламні, а головне - для чого ми долаємо цей шлях - ми виборюємо свою свободу!

Ія втілює в собі кожного українця, який вірить, що добро обов'язково переможе, вірить, що маленькими справами ми йдемо разом до великої перемоги.

Щемко, проникливо і до сліз!

⠀
Це історія про трьох сестер, які маленькими дали обіцянку батькові завжди бути разом, бути одна одній опорою та підтримкою, щоб не сталося.
⠀
А стався 1942 рік коли дві сестри вирушили до німецького табору, за молодшою Ліві прийшли, а старша Цібі пішла за нею, аби бути їй захистом. Коли сестри виживають в пекельних умовах голоду, холоду і жорстокості, середня Магда ховається щоночі то в підвалі сусідки то в лісі, але настане час залишили свою домівку дідусю, мамі та Магді.
⠀
Три роки Аушвіцу практично не залишається сил жити далі, а головне вони не розуміли як довго ще їм так жити? Чи є сенс? І саме тоді у вагонах новоприбулих вони бачать сестру.
⠀
Я не можу сказати що це найпотужніша книга у своїй темі, залишок книги мені навіть здався слабшим, але потім ти дочитуєш до останньої сторінки, бачиш реальні фото сестер, читаєш історії доль другорядних героїв книги, читаєш що сестри та персонажі інших книг автора волею випадку навіть жили в одному бараку, ти не можеш сказати, що фінал був слабшим, ні, це просто реальне життя.
⠀
Фінал присвячений мирному життю людей які намагалися жити з сусідами які їх здали ворогу, він про людей яким після всього що вони пройшли все одно не були місця навіть в країні де вони народилися, він про людей які втратили так багато і просто не знали як продовжувати жити не озираючись.
⠀
Неймовірна історія про силу сестринської любові, силу людського духу. Про людей які перебуваючи в умовах тотальної жорстокості, не втратили людяність.

Чомусь думала, що ця книга буде більш розважальною, ніби казочки, та виявилось, що книга ще й дуже пізнавальна.
По-перше, дитину точно зацікавлять яскраво ілюстровані сторінки, чудернацькі назви та цікаві факти, та що там дитину, дорослих теж.
Отже про що книга, що ж таке фобія і чим вона відрізняється від звичайного страху.
Звідки беруться фобії та невеличка інструкція, як з ними боротися.
Крім переліку назв найнезвичайніших фобій, на яскравих сторінках цієї книги ви знайдете багато цікавих фактів, наприклад, які цифри в різних країнах вважаються фатальними та лякають місцевих.
А ще як бонус, фобії відомих людей, цікаво правда?
⠀
Найголовніше, що хоч би якими дивними всі ці фобії не здавалися, автор ніяк не применшує ці страхи. Ну так, хтось стандартно боїться павуків, змій, а хтось - свиней чи взяти в руки аркуш паперу взяти чи не дай боже розставити предмети не симетрично.

Неодмінно раджу до прочитання, максимально пізнавально.
Діткам буде дивно і може здаватись що мама шуткує, "так не буває!" казав мені син, але задача батьків навчити та пояснити що буває й так.