Напружено, захопливо та динамічно. Все, що потрібно знати про цю книгу, щоб придбати її і взятися за читання.
<b>! Застереження: не читайте в жодному разі анотацію, інакше втратите значну частину питань та насолоди від їх розкриття по ходу сюжету.</b>
Із перших сторінок книга затягує в себе і якби я не бажала її трохи розтягнути, легко б прочитала і за один день. Що особливо сподобалося - історія надзвичайно кіношна, тому геть не здивована, що її повинні екранізувати)
Розповідати про сюжет зовсім не хочеться, тому що тут усе може виявитися спойлером, тому буквально кілька загальних слів: розумна й хитра головна героїня; заплутаний сюжет і багато його гілочок, які, одначе, будуть доведені до логічного завершення; морально сірі персонажі. Історія написана таким чином, що самостійно ви навряд зможете здогадатися про те, хто є хто і чим же все закінчиться, адже інформацію надають поступово і завжди є враження, що ми знаємо менше, ніж головна героїня (що особисто мені не заважало насолоджуватися читанням). У фіналі в мене залишилося кілька питань стосовно правдоподібності такого розвитку подій, але це дрібниці, які теж не зіпсували остаточних вражень.
Підсумовуючи, "Перша брехня виграє" хороший трилер на один вечір, який дещо напружить ваш мозок і місцями навіть змусить понервувати за долю головної героїні)

Розумію незадоволення певними моментами тих людей, які ставлять невисокі оцінки цій книзі, але мені справді сподобалося й максимально потрапило в настрій. Можливо, через те, що я не настільки часто читаю саме янг едалт фентезі, або на контрасті з попередньою прочитаною книгою, яка була спокійніша, далеко не така динамічна, темна та кривавенька, то мені настільки сподобалося.
Обожнюю цю напругу між Віллом і Джеймсом, хочу точно прочитати 2 частину й мати більш завершені враження, бо фінал "Темного сходження", то, звісно, справжній гачок, на який я не можу не повестися)

Настільки поганої книги я не читала, певно, ще ніколи. Шаблонний, нудний і абсолютно такий як усі "успішний успіх", який починає брехати читачам навіть не з першої сторінки, а з обкладинки.

Мені як людині, що здобуває освіту психолога, взагалі боляче бачити, що деякі люди пишуть про цю книгу як про "легку й зрозумілу всім психологію". Від психології у цій книзі лише нахабно вирвані з контексту терміни, які авторка трактує й використовує як їй зручно і як їй більше до вподоби.

Цінної інформації рівно нуль, кожен розділ зводиться до "Я змогла, я наважилася і в мене вийшло, тому у вас теж вийде, просто робіть". Сам синдром самозванця згаданий буквально кілька разів і зовсім не пояснюється що це таке насправді, так само і перфекціонізм, який авторка описує надзвичайно недолуго, певно, полінившись навіть погуглити перший ліпший психологічний словник із термінами.

Якщо хочеться наукпоп психології, то ця книга точно не варта вашого часу й уваги, краще прочитайте щось написане людиною з відповідною освітою чи хоча би тим, хто в кінці наводить бібліографічний список джерел, на які посилається в своєму тексті.