Книжки Наталії Матолінець для мене - це дуже класний спосіб внутрішньо відпочити. Бо ці книги завжди дуже тепло-комфортні, як тепла ковдра (ну окрім, можливо "Варти" - там трохи інший характер). Читається дуже легко – 600 сторінок ковтаються за 3 вечори…

Книжка, в якій головні герої - не люди, а боги. Вірніше, їх інкарнації, що не пам'ятають себе - і приходять до Академії Аматерасу - іноді навіть попри своє бажання - для того, щоб віднайти себе. А колись - відновити знищені зв'язки між світами.

Сюжетних ліній декілька, вони сплітаються, підживлюють одна одну, і зрештою виводять до спільного фіналу. Єдина з них, яка мене не зачепила взагалі - це власне, love story ключових персонажів. Вона особисто мені була занадто прямолінійною і нарочитою. І десь навіть заважала. А от все інше створило просто неймовірне плетиво. Не скажу, що всі сюжетні виверти були несподіваними - дещо навіть дуже прогнозовано - але загального враження це не псувало.

Дуже цікаво було впізнавати божеств з різних міфологій - хоча книжку супроводжує довідничок по міфології - то чіттерство, і без нього цікавіше) Ну і зараз дуже цікаво ловити зв’язки з Гайєю – насправді я дуже люблю отакі книжки в одному всесвіті. Які ніби як не продовжують одна одну, але містять посилання і ниточки, що їх сплетають.

Ідеальна книжка для того, щоб почати любити вино.

ЦА - в першу чергу люди, які тільки почали цікавитися - тут купа корисної інформації, причому подана без термінологічної перезавантаженості, легко, з гумором. Що круто - тут не вчать, а дуже захопливо знайомлять з фантастичним світом вина. При цьому інформація дуже корисна і практична - про винні регіони, як читати етикетку, як створюється вино.

Для людей, які більш-менш розбираються - нової інформації немає, але можна отримувати задоволення від стилю авторки, від нюансів описів) Авторка, до речі, вітчизняна - тож це оригінальна авторська мова, а не переклад.

Ну і видання - дуже якісне і неймовірно естетичне.

Одна з небагатьох книжок, пов'язаних зі світом Гаррі Поттера, якої у мене немає (але мала нагоду полистати її у подруги). Єдине, що стримує від придбання - це книга рецептів, а тому по ній потрібно готувати, а я на кухні то стихійне лихо)

Аде для менш кулінарно-нездарних поттероманів - ця книга фантастична змога поласувати всім тим, що ми бачимо на сторінках улюбленої саги. Рецепти - від найпростіших до доволі складних, від напоїв і десертів - до основних страв. Фактично книга надає змогу повністю накрити стіл зі світу Гаррі Поттера. І це дуже круто.

Ну і класні ілюстрації того, як приготоване має (в ідеалі) виглядати) Аби було до чого прагнути)

І знову ж таки, відгук не стільки про історію Гаррі Поттера, а про конкретне видання)

Тут візуалізації магічного світу до Джима Кей долучаєтеся Ніл Пакер, але я навіть не можу сказати, що отак візуально готова відрізнити де чия робота.

Хоча саме видання наразі найтовще з ілюстрованих томів поттеріани, власне повноцінно ілюстрованих сторінок тут не набагато більше, аніж в попередніх частинах. Але вони так само влучні і атмосферні (Амбридж навіть бридкіша, ніж я собі уявляла). І так само оформлені сторінки - кольорування, якісь дрібні але дуже атмосферні деталі. Хоча особисто мені було трошки замало візуалізації сцени з фейєрверками...

І так, книжка під 3 кілограми, тому просто так читати її важкувато (чисто фізично). Це скоріше як доповнення, коли ти вже прочитав саму історію, і хочеш максимально яскраво повернутися в улюблені моменти.

В контексті цієї книги варто оцінювати навіть не те, що це перший том історії про Гаррі Поттера (бо тоді б можна було просто поставити 10 і на цьому зупинитися). Тут важить саме оформлення, саме ілюстрації. Хоча тут навіть слово "ілюстрації" не зовсім доречне - саме художнє оформлення - з колоруванням сторінок, з плямками, ніби від чорнила...

Ілюстрації Джима Кея - це просто щось неймовірне... десь - надреально деталізовані, десь - димчасто-прозорі - і в переважній більшості випадків абсолютно в характері місця, лії чи персонажа. Єдине з чим не зовсім погоджуюсь - це бачення художником образу Снейпа - але ж у всіх у нас різна уява.

Нюанс - саме це видання - більше для залипання у фантастично-магічні ілюстрації. Читати її не дуже зручно по-перше, через розмір і вагу, по-друге - через постійне відволікання на візуальну складову) Тож я раджу заводити 2 примірники - один звичайний, для багаторазового перечитування; і другий ілюстрований - для візуального кайфу.