Зазвичай читаю літературу в тих жанрах, до яких вже давно звикла (детективи і трилери), та іноді ризикую та купую книжки, які зацікавили описом, аби розширювати свій кругозір у літературі. Так я купила і одразу ж почала читати збірку готичної прози Едґара Аллана По. Саме з цієї збірки і почалась моя закоханість у цей жанр, мені ніби відкрився невідомий всесвіт.

Окремо хочеться похвалити видавництво Жупанського за гарний ілюстративний супровід, який дозволяє ще більше захопитись книгою, а також за послідовність видання: не створення збірок «усе найцікавіше тут» та «ну а це інші твори для тих, кому сподобалось перше», а саме збірки, де твори розміщені відповідно до їх року написання. Це дозволяє читачам хронологічно відслідковувати зміну думок письменника та краще сприймати його творчість, тому подібні видання я і обожнюю - повне «потопання» в роздумах та сприйнятті світу іншою людиною.

Оповідання у збірці затягнули мене в неперевершену насолоду книгою своєю містичністю. Едґар Аллан По ніби і розповідає все відкрито, та залишається місце і на власні роздуми, припущення. Оскільки я обожнюю і детективи, деякі твори По мали цей «присмак», бажання розкрити загадку того, що відбувається ще до завершення ознайомлення з оповіданням

Отже, саме ця збірка змусила мене закохатись у абсолютно новий для мене жанр - готичну прозу - і зупинятись на ній я не планувала. Одразу ж почала шукати інших письменників у цьому жанрі і було дуже приємно побачити, що видавництво Жупанського серйозно зайнялось цим питанням, видаючи окрему серію «Майстрів готичної прози». На даний момент читаю Лавкрафта, ще декілька книжок цієї підбірки чекають на мої очі, які готові до самої ночі не заплющуватись, тільки щоб пошвидше прочитати про загадкові, страшні й такі захоплюючі події