«- Одна людина не може стільки всього відчувати одночасно, бо просто лусне.
- Те, що ти маєш емоції на рівні чайної ложки, ще не означає, що ми всі такі, - роздратовано огризнулася Герміона»

П’ятий рік навчання у Ґогвортсі ознаменувався для Гаррі нападом дементорів та може не розпочатись, бо використовувати магію у присутності маглів заборонено. Але ж як інакше себе захистити?

Волан-де-Морт відродився, а магічний світ поділився на тих, хто вірить у його повернення та тих, хто вважає Гаррі божевільним.

Пригоди, таємниці, магія, перші симпатії – цього буде вдосталь, як і неприємностей та випробувань для героїв.

Ця книжка з улюбленої Поттеріани більш доросла, і чомусь нагадувала мені те, що відбувається зараз у нас. Дивні асоціації, погоджуюся, але чомусь не могла їх позбутись.

«- Річ у тому, - не дала йому договорити Герміона, - що зараз відбувається точнісінько те, про що попереджав Дамблдор. Минуло всього два місяці, відколи повернувся Відомо-Хто, а ми вже починаємо між собою гризтися. Навіть Сортувальний Капелюх закликає: будьте разом, єднайтеся...»

Авжеж, я не можу не рекомендувати прочитати Гаррі Поттера. Якщо ви любите фентезі, якщо ви хочете поринути у магічний світ пригод, навіть якщо ви бачили фільми про Гаррі. Книги – краще!

Що робити, якщо ти народився в світі сліпих, але раптом став зрячим?

Габр мусить тікати від своїх, що стали чужими, від чужих, що не стануть своїми, долати багато перешкод, пізнавати "далекий простір" і себе.

Це антиутопія. Книга про досить важке майбутнє людства. Тут багато роздумів, багато рефлексії, багато паралелей з сучасним світом, також динамічний сюжет і герой, який взагалі не герой.

Мені доволі цікаво було знайомитися з творчістю автора, книга читалася мені легко, відкласти не захотілося.

Але в деяких моментах мене дратували дії чи думки героя, та я не вважаю це за мінус книги.

Бо якщо герої викликають у читача емоції, отже автору вдалося створити їх живими.

Вірші Ліни Костенко, то не просто вірші - це душа. В ній радість, сум, щем, туга, кохання, розпач, сміх, хвилювання, щастя та ще сотня таких знайомих нам емоцій, станів.

Це ліки і розрада, натхнення і зерня для роздумів, спогади і мрії.

«Ліна. Триста поезій» — це справжня літературна подорож крізь життя й творчість Ліни Костенко, поетеси, без перебільшення, легендарної для кількох поколінь українців.

Читаючи цю книгу, відчуваєш живий пульс української поезії: мова Ліни Костенко витончена, багата на образи й метафори, водночас напрочуд проста й зрозуміла кожному.

Якщо ви хочете глибше відчути українську душу й побачити, як вона відображається у слові, — ця книга стане ідеальним компасом. Вона надихає, закликає до роздумів і водночас зігріває.

Поезія Ліни Костенко - це голос України. Можливо у віршах авторки і ви також впізнаєте себе?

Чи була у вас улюблена іграшка в дитинстві? І не просто іграшка, а річ, яка стала вашим справжнім другом та талісманом?

У хлопчика Джека була ГС, і він втратив її у ніч напередодні Різдва.

"Це дуже сумна історія", - могли б сказати ви. Але ж наш герой не збирається складати руки та плисти за течією обставин!

Він вирушає у подорож чарівною країною Загублених, щоб повернути свою подругу. У помічниках Джека буде смілива Різдвяна Свинка та власне любов до ГС.

Не думайте, що на Джека та Різдвяну Свинку очікує легка прогулянка чарівними садами та ланами, ні, на них полює страшний Згубник та його поплічники, а повсюди чигає небезпека...

Це дитяча казка, але... твори Джоан Ролінг сповнені особливої магії та сенсів, бо вони цікаві, як дітям, так і дорослим.

Я не могла відірватись від книги, ця історія захопила мене з першої сторінки і до останньої, а також залишила свій слід у серці.

Після таких книг тепло і затишно на душі, тож запрошую і вас також до подорожі Країною Загублених.

Не дивуйтесь, бо я зізнаюся, що читала цей твір вперше. І з творчістю Всеволода Нестайка не знайома. Чи є ще тут такі?😀

Головні герої історії друзі-шибайголови Павлуша Завгородній та Ява Рень.

Вони мріють стати знаменитими, бажано тому, що врятують світ, не менше. Тому школярі так відчайдушно і поринають у пригоди, які знаходять на свої голови. Наслідки не забарюються.

Вчинки цих хлопців змусили мене сміятися, а оповідь автора, насичена деталями та тонким гумором, поліпшила настрій.

Книга, як і заявлено, дитяча, але я відчула себе в своїй стихії, мені було справді цікаво.

Не так, наче я повернулась в дитинство, бо в мене таких пригод не було, метро я не прокладувала, не мріяла стати героєм та схопити злочинців, не шукала безлюдний острів і не була розбишакою.

Але так, коли тобі дають можливість стати своїм у світі пригод і доброго шаленства, вірних друзів, капостів та іронії; нагадують про вміння радіти життю і цінувати тих, хто поруч.

Чудова книга, яка принесе вам усмішки, можливо, ностальгію за дитинством та дасть поштовх не обмежувати власну свободу бути справжнім. Моя щира рекомендація.