Мені сподобалася книга. Вигаданий автором світ цікавий, складний і наповнений багатьма сенсами. Читати було легко і захопливо. Хоча історія і відбувається в технологічному світі майбутнього, вона фокусується на стосунках людей, їх спроможності до взаєморозуміння в безвиході, в складних умовах, в яких вони опинились. Характери героїв описані добре. Проте було кілька мінусів, що зіпсували враження від читання.

Я розгадала хто антагоніст на першій третині книги. Він дуже очевидний. Автор не каже прямо, не веде оповідь від його лиця, але здогадатися так легко, що я усю наступну книгу думала чи це не спеціально зроблено. Може автор вирішив пограти у гру де читач знає хто злодій, а герої ні і ми спостерігаємо як антагоніст плете інтриги, досягаючи своєї мети. Та в кінці зрозуміла що я надто багато очікувала від автора. Щоб не спойлерити, скажу що мені не сподобалась розв'язка антагоніста, його кінець в історії. Мені сподобалось розв'язка того хто лишився живий, вона дуже підходить історії, хоча і не є надміру позитивною.

В якийсь момент почав діяти на нерви один момент. Отже, головні герої це комуна. П'ять людей в одному тілі. Вже 25 років вони живуть по одному конкретному розкладу. У кожного є визначені 4 години на день в тому самому порядку. Завжди! І тут один із них купує одну річ у "мафіозі". Вони тричі ходили до нього, будучи різними людьми і ніхто з них не додумався запитати о якій приблизно годині дня до нього приходив той, хто купив ту річ? Навіть Бен, який серед них ніби найрозумніший? Як так? Хіба це не очевидне питання для того, хто живе в такому режимі. Звичайно злодія розкрили б відразу і не було б про що читати, але ну серйозно. В кінці сам антагоніст про це згадує. Ніби автор в якийсь момент зрозумів, що пропустив таку очевидну річ і вирішив її проговорити його словами.

Попри вище описане, книгу я дочитала із цікавістю і хочеться її перечитати, щоб іще раз пережити всі події, помітити елементи історії, на які не звернула увагу в перший раз. Почитати раджу!