Рекомендую, і не тільки поціновувачам вампірів)

Читається легко, сюжет нетиповий та захопливий. А український переклад — то взагалі окремий вид задоволення 💔

Цей том сподобався мені ще більше, аніж перший.

✨️ По-перше, тут загострюється конфлікт між вампірами та людським суспільством. Ванітас та Ной стикаються з новими загрозами, а головоломка, пов’язана з проклятими вампірами, стає ще заплутанішою. Напруга в сюжеті наростає, а авторка додає більше інтриг, пов’язаних із таємничою книгою Ванітаса та його минулим.

🌑 По-друге, Ванітас постає ще більш неоднозначною особистістю – з одного боку, він здається самовпевненим і грайливим, а з іншого – приховує глибокі рани минулого. Ной також розкривається з нових сторін, історія його дитинства дуже щемлива 💔.

✨️ По-третє, мальовка пані Мочідзукі прекрасна: манґа неймовірно естетична, фони дуже деталізовані, а Париж XIX століття зображений з неперевершеним акцентом на його готичну красу.

— Отож, висновок:
Манґа сповнена як гумору, так і драматичних моментів, що робить її ще більш захопливою для читачів, а другий том «Мемуарів Ванітаса» продовжує вражати харизматичними персонажами та таємничою атмосферою.

Намагалася не очікувана бозна-чого, через неймовірну кількість позитивних відгуків (серйозно, негативних вражень майже не зустрічала), але виявилося, що це, не побоюся цього слова, діамант!

Так, в анотації запевняють, що це "ретелінг Попелюшки", але уже починаючи з першої глави авторка одразу кидає нас у вир подій. Тут дуже динамічний сюжет, декілька разів я навіть ловила себе на думці, що пані Маєр зовсім не жаліє деяких персонажів, адже оскільки це "казка на новий лад", то і події тут будуть лайтові (о, так, я наївна 🙃).

Єдиний невеличкий мінус — це романтична складова. Авторка доволі мало часу приділяє розвитку стосунків Кая та Сіндер, але зважаючи, що це лишень перша частина циклу, а також на усі ті події, що відбуваються в книзі, не вважаю його занадто суттєвим.

Непогано, як для першої частини, однак деякі аспекти авторка або не розкрила, або розкрила погано (який сенс у бійках на арені? деталі світоустрою — герої й досі послуговуються благами сучасності чи все відкотилося назад у середньовіччя?).

Загалом, ця частина ніби філлерна - подій тут мало, бо 24/7 Мун (тобто головна героїня) думає про те, скільки грошей їй треба заробити, аби перевести сестру з братом у безпечне місце.

Єдиний і жирний плюс — це оформлення та переклад. Але якщо ви не шукаєте чогось в масштабного в дусі Брендона Сандерсона, а звичайне, можливо навіть трохи наївне чтиво на вечір — ця книга кращий тому приклад.