Ця книга дуже тонка, ніжна і з тих, що читаються наче повільно, з паузами на дихання. Вона не про війну, хоча війна поруч – це про любов, про перше кохання, яке приходить зненацька, серед страху, тиші, листів і чекання.

Історія про юного хлопця, який закохується у дорослого солдата – і все це подано з такою делікатністю, без жодного натяку на вульгарність чи перебільшення.

Дуже сподобалася мова – вона красива, але не перевантажена. Все чітко, спокійно, але емоцій торкає сильно. Я читала і постійно відчувала легкий смуток, ніби сама чекаю чийогось листа з фронту або боюся, що більше не побачу когось важливого.

Книга невелика, але залишає слід. Якщо вам близькі історії про кохання, про дорослішання, про втрату і людську ніжність – дуже раджу.