Дуже кумедна книга, примітки від перекладачів - то окрема любов просто. Я часто купляю книги через обкладинку, навіть якщо на неї погані відгуки, і мені майже завжди все подобається і цей раз не виключення) Неймовірно легка історія, якщо хочеться відволіктися це саме те, що треба) Але також книга змусила мене згадати часи ковіду (і якщо чесно, мені здалося, що тоді було не так страшно, як зараз🥲), коли не можна було нікуди виходити, весь час треба було сидіти вдома і носити маски.. В книзі є період, коли герої спілкуються під час саме ковіду і це настільки добре описано, що я повністю згадала як то проходило, що ми всі відчували і як взагалі можна було себе розважати) ігри, спілкування, навчання, робота - все було онлайн, це був немов натяк на те, що треба навчитися добре користуватися інтернетом😝 Мені ця книга дала змогу поринути за лаштунки комедійних шоу, за це я їй дуже завдячую) і раджу її прочитати усім, хто хотів, не звертайте уваги на погані відгуки, краще спробувати, ніж потім жалкувати🩷

"Я рада, що моя мама померла"
Джаннетт Маккерді

"Дивно, чому ми завжди так прагнемо поділитися найважливішими новинами з близькими в комі. Ніби в кому впадають через брак захопливих подій"

"То що скажеш? Хочеш грати? Станеш маленькою матусиною акторкою?
І правильна відповідь лише одна."

"Я киваю. Творець кладе руку мені на коліно, і моя шкіра враз береться сиротами."

Дуже тригерна автобіографічна книжка, в якій розповідається про життя відомої акторки нікелодіону, яка насправді ніколи не хотіла бути нею.

Часто люди кажуть, що мама, як найближча людина завжди бажає усього найкращого своїй дитині, але це не так, точніше не завжди так. Мама Джаннетт була дуже.. дивною жінкою, вона хворіла на рак, але більшу частину життя доньки перебувала в ремісії, вона була істеричкою, агресивною і взагалі не дуже приємною жінкою. Не уявляю, як Джаннетт змогла пережити всі ці події і ще спромігтись написати книгу.. Вона дійсно любила свою матір, тому завжди усе їй прощала🤱🤯

Книга починається з моменту в лікарні, коли мама Джаннетт лежить у комі. героїня та її брати кажуть щось мамі, сподіваючись, що та прокинеться. Джаннетт каже, що нарешті схудла і важить 40 кілограмів, саме так, як мама і хотіла. чи не дивно? З самого дитинства дівчинка страждає від анорексії, яка потім переросла в булемію та від психічного розладу , а також від алкогольної залежності.

До речі, коли я казала що її матір була дивною жінкою, я мала на увазі ненормальною.. вона мила доньку та оглядала її статеві органи до 17 років.. інколи вона мила її разом з її старшим братом,  тому що в неї було "замало часу, щоб мити їх окремо" а також не дозволяла митися їм самим.. виправдуючи це тим, що вона переживає за їх здоров'я і таким чином перевіряє їх на  наявність різних пухлин.😨

Тобто вона просто не давала їй ставати самостійною та дорослішати. давала дуже "добрі поради" по типу -

"зменшуй калорії, щоб подовше залишатися маленькою"


або

"кажи всім що я хворіла раком, щоб тебе точно взяли на фільм"


Вона буквально не давала їй розвиватися, коли вже ПІСЛЯ ЇЇ ПОВНОЛІТТЯ, вона підозрювала що в Джаннетт з'явився хлопець, хоча донька наголошувала на тому, що йде до Міранди (подруги), матір почала істерику та називала  доньку хв*йдою і тому подібними словами..
Та й взагалі я всю книгу сиділа з таким обличчям: 😳😨😱
Дуже важка книга, але я раджу її прочитати!! просто хоча б щоб мати уявлення про наслідки усіх цих хвороб, а також знати якою мамою точно НЕ треба бути..