Місто, яке знає темряву…

Цей роман - подорож у світ темряви та таємниць, де з кожною сторінкою напруга наростає і ти все глибше занурюєшся в моторошний світ вампірів.

Автор майстерно передає атмосферу маленького містечка, де кожен будинок та кожен мешканець таять у собі якусь таємницю. І лише ніч знає, що насправді там відбувається.

Персонажі Кінга реалістичні та багатогранні. Від головного героя до другорядних персонажів - всі вони мають свої унікальні риси й мотивації. Автор в цьому романі намагався дослідити особливості людської природи, піднімаючи теми боротьби добра зі злом, страху перед невідомим та втрати людяності. І таким чином, це вже не просто історія про вампірів, а щось значно глибше.

«Салимове лігво» - це мій перший роман автора. Не скажу, що я фанат хорору, але від такої класики я була в захваті. Хоч завʼязка мені видалась трохи затягнутою, але атмосфера, яку автор передав з такою детальністю, що складається відчуття, ніби ти сам знаходишся в тому місті, і поступове збільшення напруги до фіналу розставили все на свої місця.

Це книга, яка залякує, змушує замислитися і залишає глибоке враження. Любителі містичних історій та жахів точно оцінять.

"Білий попіл" - це перша робота автора. Семе тому, я й вирішила її прочитати першою.
Це детективний трилер з елементами містики в стилі нуар. Не скажу, що захопив в мене з перших сторінок, бо десь перші 20% книжки тавались мені дуже складно. Але потім - просто не могла відірватись і дочитала майже не відриваючись.
Автор занурює читача в таємничу атмосферу й інколи ти не завжди розумієш, що є реальністю, а що є містикою. І саме містично-реалістичне переплетіння затягувало мене все більше з кожною прочитаною сторінкою.
Так, сюжет не дуже заплутий і розгадати його доволі просто. Однак, постійна зміна картинки, різноманітні дивацтва, а також метафори та порівняння, які автор дуже влучно використовує, захоплюють настільки, що хочеться читачи й читати.
Цю книжку однозначно варто прочитати тим, хто любить детективний жанр. І для мене дуже цінним було те, що така класна історія написана українським автором, а це ще один аргумент до того, що книжка варта уваги.
Бажаю зануритись в книжку та отримати задоволення від прочитання.

Чи замислювались ви про те, щоб втекти подалі від шаленої юрми, проблем та тривожних думок?🤔 Якщо відповідь ТАК, то ця книжка може вам сподобатись.

В момент, коли ти стоїш на роздоріжжі і не знаєш куди та як рухатись далі, то найкраще рішення - повернутись туди, де провів свої безтурботні роки.

Туди, де на порозі невеликої хатини тебе зустрічає бабуся з великим рудим котом.

Туди, де у саду от-от достигнуть яблука і ти вже прям відчуваєш аромат неймовірного яблучного пирога 🥧

Туди, де на городі видніються красивущі жовтобокі гарбузи (ніби із казки про Попелюшку)

Це історія про рідний дім, родину, жіночі долі, взаємовідносини між поколіннями, про дружбу та почуття.

Книжка дуже затишна та атмосферна. Хочеться загорнутись у плед, взяти горнятко з какао, шматочок пирога та насолоджуватись історією.
8/10

Це друга прочитана книга цього автора і йому вже вдруге вдається мене здивувати.
Фантастичний трилер, тим паче про космос - абсолютно не моя історія. Але книжковий челендж від лабораторії з темою «Жанр, який рідко читаєте» вніс свої корективи. Коли як не зараз?! І жодного разу не пошкодувала, що обрала цю історію. Я б ще й у кіно сходила, бо виглядає це все дуже кінематографічно.
Це дійсно якісна українська фантастика з непередбачуваним сюжетом, цікавими
багатогранними персонажами та
оригінальними ідеями. Автор створює нову екосистему - неповторний світ, який дуже детально прописаний. А сюжет закручує так, що ніколи не здогадаєшся куди заведе тебе
наступний «поворот».
Та, не дивлячись на те, що в книзі так багато фантастичного, це історія про людей. Про людські відносини. Про звичайні земні проблеми, які нікуди не зникають навіть у космосі. Про переживання та дитячі травми, які в майбутньому призводять до травматичних досвідів. Головне - знайти в собі сили пережити і відпустити їх та глянути своєму страху в очі.
Адже як влучно написав автор «Страх - це кокаїн. Він робить глухим до аргументів розуму, і ти бачиш тільки те, що боїшся побачити».
Книга хоч і обʼємна, але читається швидко, бо відірватись від неї не можливо. Тримає в напрузі від початку і до кінця. Є про що і над чим подумати. А відкритий фінал дає волю фантазії. І ось питання: «А чи буде продовження?» Сподіваюсь, що так.
Тому це однозначно 10/10. І моя особиста рекомендація.