Довго до другої частини я не протрималася. Одразу після закінчення першої прочитала і її.

З'являються нові персонажі, які, між іншим, мені дуже сподобалися. Особливо Міша. Чули про троп "знайдена сім'я"? Думаю це він. Другорядні герої тут не просто, аби зіштовхувати разом головних, у них тут теж є свої переживання, історії та почуття. Я за них переживала так само, як і за головних.

Хімія між головними героями відчувається краще, прям аж метафоричне повітря іскриться. Туди ж і адекватний любовний трикутник. Так, я з самого початку знала з ким вона буде, але десь на середині другої книги у мене почали з'являтися серйозні сумніви. І Басті і Фінн мають свої переживання, історію та мотивацію. Обидва її кохають і до обидвох у неї є почуття.

Іноді сюжет здавався занадто закрученим, але саме це і змушує не випускати книгу з рук.

Загалом це мій новий комфорт-рід, який, я думаю, буду перечитувати, коли захочеться якогось знайомого фентезі.

З оцінкою трохи важко, бо як правило ті фентезі, яким я ставлю 5 зірок змушують мене плакати (і довго). Тут такого не було, хоча може 1-2 сльозинки і впали. Але я вже давно настільки приємно не проводила час за книгою.

Взагалі у мене не дуже складається з книгами про фейрі і міні-тропом типу "попаданці". От просто стає нудно посеред сюжету. Але це не той випадок.

Що ми маємо? Брі — дівчина яка живе разом із сестрою у підвалі у тітки після смерті матері. Потім у неї викрадають сестру і для того, щоб її повернути Брі потрібно красти для короля Немилостивих. І тут починаються драми, інтриги, розслідування, любовний трикутник, переосмислення свого уявлення про світ і т.д.

Перші 100 сторінок були трохи нудними, бо це введення в фентезі. Але на мій подив, мені не довелося напружуватися, аби зрозуміти всесвіт, адже автор не кидає в тебе тонну інформації без пояснень.
Десь після 150 сторінки, мене уже було не відірвати. Оце як сіла, так за раз і прочитала. Так, були деякі сюжетні повороти які, я підозрювала, але інші ж мене просто шокували.

Також, хочу додати, що книга дуже атмосферна.

Раджу читати тим:
• кому сподобавмя ДШІТ
• хто любить любовні трикутники
• хто тільки починає читати фентезі
• хто не боїться кліше

Мої враження під час прочитання:
Ст 314. Щооо? Я вже будую свої теорії. Типу, до цього у мене було багато припущень щодо подальшого сюжету, але такого я не очікувала
Ст 389. + Ще одна теорія
Ст 423. Я так і знала
Ст 472. А про таке я чомусь не думала

Чи починати з обкладинки, чи і так все зрозуміло?💘

Очікування? Не можу сказати, що вони були сформовані. Просто хотілося прочитати хороше фентезі з прописаною романтичною лінією.

Враження? Перші 70-80 сторінок (4 розділи) я проковтнула за годину. Вперше читала цікавий пролог. Потім все трохи сповільнилося, що я вважаю дивним для одиночного фентезі (так це серія, але по суті кожна книга - окрема завершена історія). Вже ближче до кінцівки темп знову пришвидчився.

Багато для чого хотілося б більшого розкриття (наприклад Кайпо, бо я очікувала трохи більше ніж речення типу "мені завжди подобалися пташки").

Десь чула, що це типу дарк фентезі. Єдине що тут на таке може наштовхнути це вайб Королівства Злодіїв і дощі Лаклану, а так книжка ближче до ромкому ( хоча не зовсім).

Персонажі круті. Нарешті головний герой, не темноволосий, без магії, не король чи командувач, і що дивного - він тихий, і це не бентежить.

Магія - цікава (омг не фейрі, русалки, вампіри і перевертні).

Хочу зазначити, що я не проти фейрі і темноволосих бед-боїв, просто щось новеньке і це освіжає.

АЛЕ. До того, розкриття чого мені хотілося більше, відносяться і стосунки Ларки з Дарієм. Я просто не зрозуміла на основі чого виросли їхні почуття. Хоча ні, я зрозуміла, просто в книзі цього показано зовсім трошки.

Загалом, книга непогана. Думаю сподобається тим, хто полюбляє книжки типу "Зруйнувати королівство" ( тут не має схожих тропів і сюжетних поворотів, просто концепція одиночного фентезі), яка сподобалася мені трохи більше ніж ця.