Почнемо з того, що я бачила фільм, давно, дуже, але все ж сюжет я пам'ятаю, також пам'ятаю як плакала...
Але це мене не спинило і я дуже рада, що прочитала. Це були неймовірно різноманітні емоції. Від сліз я трималась довго, але старенький Містер Джинґлс...

Починала читати я якось невпевнено і думала буду довго тягнути книгу, але затягнула вона мене знатно, щоб сидіти дочитувати поки на мене чекає і холоне їжа😅

Хоч я і пам'ятала кінець Джона і що він невинний, але багато нюансів таких як: хто вбив дівчаток, того ж Персі я не пам'ятала, або ж їх і не було у фільмі. Тому емоцій було багато і різних

Дуже цікавий формат книги і справді хотілось би почитати шматками, знаючи що наступного ще немає. Якби мала більше часу можливо так би і зробила)

А тепер потрібно знову передивитись фільм)