Сестра зірок» сподобалася мені значно більше, ніж «Повернення ангелів». Це моя друга книга Мари Вульф і я все ще звикаю до того, що сучасність в її книгах значно відрізняється від того, що є насправді.

Головна героїня Віанна та дві її сестри відьми, проте страшна хвороба почала вбивати дівчину. Заради можливості Віанни одужати поруч із Братством, сестри покидають все, що мали: свою домівку, минуле життя, кохання та друзів.

І ось здається, що за ті два роки поки їх не було, то багато чого змінилося. Віанна одужала, але втратила всю свою силу, а їхній світ на межі того, щоб вступити у війну проти демонів. За дорученням Братства сестри повертаються додому.

Тепер їм доведеться зробити те, про що просить Братство, і обрати, кому ж все ж таки можна довіряти.

Авторці дійсно вдалося чудово прописати своїх героїв, наділивши їх різними рисами, але найбільше наївності дісталося саме Віанні. Тут є демони, відьми, чаклуни та багато інших істот.

Найбільше мені сподобався початок і фінал, бо було цікаво занурюватися в цей світ. А фінал здивував деякими сюжетними поворотами. Протягом читання я відчувала неминучість того, що повинно відбутися. Тому читалася книга досить довго.

Якщо ви в пошуках фентезі про відьом, то спробуйте «Сестра зірок». Тепер чекаю на продовження і сподіваюся, що наступні дві книги мене приємно здивують.

Дочитую останню сторінку і цікаво, чи буде головна героїня Мун і в наступних частинах такою доброю та бачити в інших добро та людяність? Події, що відбуваються ближче до фіналу, дійсно зацікавили мене і я не могла відкласти книгу поки не дочитала.

Щодо світу, Мун де Анджеліс живе у Венеції разом з сестрою-близнючкою та братом. Але це вже зовсім інше місто, тому що ангели знову спустилися з небес. На жаль, це не дитяча казка, життя звичайних людей в сучасному місті перетворюється на якесь жахіття та нагадує мені часи Давнього Риму.
Тут є навіть Гладіаторські бої.

Мун намагається всіма силами забезпечити грошима своїх близьких, тому що вони залишилися зовсім одні.

Жити поруч з ангелами зовсім не просто. Авторка зображує їх неідеальними, підступними та жорстокими.

Відверто кажучи, власне мені не вистачило деталей щодо Ключниць та їх відбору, а саме заради цього ангели і повернулися.
Проте вистачило описів харизматичних ангелів 🤭

читайте обережненько і нікому не довіряйте 💫

«Твій шлях, Утреде, нагадує яскраве лезо, що розрізає темне болото».

Продовжую читати «Саксонські хроніки». Друга книга «Блідий вершник» не розчарувала, а навпаки, я закохалася в цю серію ще більше.

Утред - дивовижний головний герой, який в цій книжці починає розповідь з того, що визнає свої помилки. Замість того, щоб кинутися до короля та розповісти про перемогу та здобутки, він їде до своєї сім’ї, сподіваючись, що правда та справедливість на його боці.

Кожен має свої надії. Король Альфред все ще вірить, що може врятувати своє Королівство та вірить у той хиткий мир з данами, який є.

Утред все ще розривається, де ж йому бути: залишитися з Альфредом або повернутися до Раґнара.
«Порядок досягається присягами,а присяги звʼязують нас докупи,як пряжки у збруї».

«Світом править доля», яка ще не один раз буде випробовувати Утреда.

Корнвеллу вдалося майстерно показати через що проходить Утред. Відверто кажучи, для мене ця частина була дуже емоційною. Герой переживає і власні успіхи,і падіння. В житті, де багато втрат, інколи бувають і доленосні приємні події.

Мені цікаво, що ж там буде далі, бо книга закінчується на дуже емоційному моменті. Та й Утред все ще мріє повернути собі свої землі, далі буде …

Я ще ніколи не читала історичний роман з таким захопленням💫

Бернард Корнвелл, спираючись на історичні джерела, описує події, які дійсно відбувалися в ІХ сторіччі, але додає і художню вигадку.

Ця історія - своєрідна хроніка подій, які вдалося пережити головному герою Утреду.

Навала данів на Англію змінила його життя.
На початку книги - він маленький хлопчик, який потрапляє до данів. Утреду доводиться адаптуватися до нового життя серед чужинців, знайти нову родину та пережити багато втрат. Він приймає це все, бо вірить, що «світом править доля».
В кінці книги - це вже справжній чоловік, який побував в бою серед стіни щитів. Єдине, що живе з ним постійно - думка про помсту та як повернути собі свою землю.

«Всі ці різні люди були частинами мого життя, струнами, натягнутими на раму, імʼя якій Утред. Хоч стояли окремо, кожне з них мало вплив одне на одного, а всі разом вони складали музику мого життя».

Читати цю книгу було легко та захопливо. Неможливо відірватися від читання саме завдяки стилю автора.

В кінці книги також є історична довідка, де можна більше прочитати про короля Альфреда, на долю якого випало велике випробовування - протистояти навалі данів та зберегти свою державу.

Єдине, що мене непокоїть, що в цій серії аж 13 книг! І якщо перша була настільки насичена, то що ж там буде далі?

Я настільки занурилася в цю історію, що тепер буду ходити містом і уявляти, що десь поруч знаходиться Орден між трьох світів.

«Дім між трьох світів» - чудова історія, яка відбувається в сучасному Києві. Зоряна в цьому світі має лише батька, тому що вона втратила маму і сестру під час страшної пожежі. Життя дівчини досить складне, вона бачить монстрів, які переслідують її всюди. Зоряна вважає себе хворою та божевільною, але намагається жити якось заради батька. І заради нього вона і погодилася піти до ворожки. Хоча події, що сталися там та після, були зовсім незапланованими.
І життя Зоряни розділилося на до і після.

«Є речі страшніші, ніж чудовиська, які виходять із темряви»

Мене вразило як в цю історію вплетена українська міфологія. Різні міфічні істоти, боги та богині відіграють тут велику роль.

Також Орден має свій особливий вайб, я отримала задоволення, читаючи про життя орденців. Хоча місцями деякі його учасники викликали різні емоції.

Дивлячись на обкладинку та оформлення після прочитання я вже бачу більше. Всі елементи, які зображені на обкладинці, тут не просто так)

Ця історія читається легко та швидко, місцями неможливо відірватися. Хоча останні 100 сторінок мене вразили та розтрощили. Було багато сюжетних поворотів, яких я зовсім не очікувала. Але фінал… не можна завершувати книгу на такому місці, бо терміново треба продовження 🤭😁