«Можна змінити закон, але не зміниш людей і їхнього ставлення»©️

«Нікелеві хлопці» це книга, про яку хочеться сказати, що вона хороша.
Тут нема якихось екшен сцен чи відверто шокуючих моментів, адже так чи інакше окрема інформація про подібні заклади давно незримо присутня і періодично виринає на поверхню.
Хоча в виправній школі Нікель зібрана вся жорстокість, несправедливість та жахіття подібних закладів автор не намагається занурити тебе в вир страждань, але робить мовчазним спостерігачем і показує як людська байдужість та відчуття безкарності розв’язують руки. Як важливо залишатись вірним собі і відстоювати свої погляди.

Сподобалось, що автор не намагається ткнути носом в події, а дає трохи відсторонений погляд «зсередини», тут нема драми заради драми, а є спокійна розмірена оповідь, майже без прямого опису насильства, а картина безвиході складається з дрібних деталей побуту, уривків фраз та напівнатяків.

Ця історія варта бути прочитана та почута.

🐉 Книжкова Драконка

«Вбивайте усвідомлено» каже Карстен Дюсс.
Та і взагалі робіть все в своєму житті з усвідомленістю.

Книга дійсно наповнена корисними порадами (на кожну главу є своя), чорним гумором та іронією.

Хоча трилерна складова тут доволі слабка, бо герою скоріше щастить, аніж він має якийсь вплив на події, читається легко та цікаво.

Ну і головна фішка тут в поєднанні жанрів: якщо чистий нонфікшн про усвідомленість захоче прочитати не так багато людей, то такий своєрідний «посібник» з практичним застосуванням до ситуацій коли треба позбутись тіла та не померти самому в процесі самому або влаштувати дитину в дитсадок (як зʼясувалось ця велика проблема є не тільки у нас😅) — точно приверне увагу.

А ще читаючи ви скоріш за все піймаєте себе на тому, що стали дихати більш зосереджено та усвідомлено.
І будете робити позначки, бо поради дійсно можна застосовувати в реальному житті.

Підсумовуючи - задоволення від книги я отримала і можливо навіть буду інколи повертатися до її порад, бо періодично всім потрібні нагадування, що насолоджуватись можна і повсякденними справами.

🐉 Книжкова Драконка

Історія, яка просто проситься на екрани і обіцяє стати захопливим серіалом, якщо хтось візьметься за реалізацію.

Тож що ми маємо? Світ майбутнього, хвороби переможені, тож треба якось контролювати кількість населення. На вибір є різні варіанти, один з яких утворити комуну - «жити» пʼятьом в одному тілі. От тільки не факт, що вам сподобаються сусіди.

Історія динамічна та тримає увагу з перших же сторінок, мені було цікаво дізнатись яким же чином герої прийшли до того, де вони є, як все влаштовано в цьому світі і куди взагалі нас веде сюжет.
А ще не давало спокою питання – що ж там такого сталось, в тому Монреалі?

Хоча світоустрій тут не головний — йому приділено рівно стільки уваги, щоб читач зрозумів що до чого та як це працює.
По тексту розкидано достатньо підказок, тож розвʼязка не стала для мене сюрпризом, проте це зовсім не зіпсувало вражень, адже процес був дійсно захопливим.

Якщо хочеться чогось, що легко читається, динамічне та цікаве - «Пʼятеро» гарний вибір.

🐉 Книжкова Драконка

Щойно перегорнула фінальну сторінку «Беззоряного моря» і вже знаю, що я буду перечитувати цю історію. Можливо не один раз.

Це концентрація того, що я так люблю у магічному реалізмі — переплетіння реальності з вигадкою, деталі, що хаотично розкидані, але при цьому кожна на своєму місці. Це подорож, в якій ти не все розумієш, але обертаючись назад бачиш візерунок так чітко та яскраво.

«Беззоряне море» сповнене книгами, сюжетами та ідеями. А ще бджолами, ключами та мечами.

Я в повній любові, абсолютно магічна книга для мене.

«Не всі історії озиваються до всіх слухачів, але будь-який слухач може десь колись знайти саме ту, яка буде йому до вподоби. Так чи інак»©️

🐉 Книжкова Драконка

...Я до того, що завжди щось коїться. Гадаю, ми, як вид, маємо бажання вірити в те, що живемо в кульмінаційний момент історії.©️

Тут всього 220 сторінок, але вони змогли вмістити в собі стільки всього.

Сама історія проста, але водночас зачіпає багато тем. Тут і біль війни, і пандемія, і сексизм, і пошук себе.
Не можу сказати, що прям все прописано глибоко (все ж обсяг має значення), але виписаних образів та зачіпок вистачає, щоб подумки повертатись до цієї книги і після прочитання.

Він ретельно перебирає думки й вирішує, що не може вважати себе нещасливим. Він просто наразі не хоче жодного подальшого руху. Якщо в дії є своя радість, то у спокої є свій мир.

Я чудово провела два вечори разом з «Морем спокою».
Оповідь доволі плавна, деталі проступають поступово, але разом з тим вони всі на поверхні, варто тільки придивитись і впіймати ниточки.

Тут відсутні складні пояснення чи специфічні терміни.
Це не жорстка наукова фантастика, тому якщо вас чомусь відлякує жанр і здається, що буде складно та дуже заплутано - це не так.

А ще по цій книзі може вийти чудова екранізація. (Знайшла новину з 2022, що HBO Max планують адаптацію)

🐉 Книжкова Драконка