Книга, від якої я нічого не очікувала, а натомість вона стала однією з улюблених.

Взагалі купила її через дуже гарне, яскраве оформлення. Тому, якщо ви дивитесь на цю книгу і думаєте, що це якась легка, літня, яскрава історія кохання, щоб розслабитися, то мушу вас розчарувати… Цю книгу я б описала зовсім по-іншому…

«Іноді можна впустити у свою історію трохи потворності. Вона все одно не відбере краси» 💙

Що як ваше життя в один момент розлітається на шматки, рожеві окуляри бʼються, і в очі нарешті потрапляє неприємна правда. Сонце більше не сяє так яскраво, і зневіра у всьому накриває з головою. Коли все пішло шкереберть?! Коли життя перетворилося на суцільну брехню?! Можливо, з самого початку і ви просто надто романтизували своє життя?!
На додачу до всього ви письменник, і щоб вижити, зобовʼязані написати книгу про те, у що більше не вірите, про те, чого в вашому житті більше немає. В ньому залишилась лише брехня та розпач…
І що, як ви такий не один, в Богом забутому містечку біля моря знайдеться ще хтось. Хтось, хто так само зневірився у цьому житті та намагається просто обпертися об щось, щоб не впасти…

Ця історія в першу чергу про пошук себе, про намагання героїв зібрати себе по шматочкам після травматичних подій та почати творити щось прекрасне.

Але не дивлячись на все, книга читається досить легко та швидко, і звісно, в ній не обійшлося без кохання, яке зможе зцілитися навіть вщент розбите серце.

«…коли світ здається темним і страшним, любов може змусити танцювати; сміх може трохи полегшити біль; краса може пробити дірки у броні страху» 💛

Насправді я доволі сильно полюбила цю книгу, вона викликала в мене безліч різних емоцій, від сміху та радості до сліз та неприємних усвідомлень.

Найголовніша моя порада перед читанням «Пляжного чтива» — це нічого не очікуйте, просто почніть читати та насолоджуйтесь цією прекрасною літньою історією про письменників.

Нам неодноразово казали, що за погані вчинки після смерті на нас чекає пекло, вічна агонія і бла-бла-бла… і тому ми маємо бути хорошими і робити все по совісті, але герої даної історії здається зрозуміли це надто пізно…

«Якщо ви цікавитеся пітьмою, то й пітьма, безсумнівно, цікавиться вами!»
🖤

Книга, яка спочатку видалась мені нудною та незрозумілою, а потім захопила та не відпускала до останньої сторінки.
Ознайомившись з анотацією, я очікувала звичайний детектив про маніяка, а на виході отримала щось набагато більше та глибше. Історію, насамперед, про людей, про вибір який вони зробили та наслідки з якими їм доводиться жити.

«… – У цьому немає ніякого сенсу.
 – Сенс не головне.
 – А що ж головне?
 – Вибір.»

Ця книга відправляє нас у місце байдужості, болю, страху, туди звідки немає порятунку, а пітьма, здається, тиче в жилах кожного. Але навіть там знайдеться місце світлу… знайдеться місце відважній пташці, яка буде боротися до кінця!

«Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть. Кажуть, щирі сльози змивають наліт виправдань і знову перетворюють тебе на дитину, котра поки що не навчилася до пуття брехати навіть мамі, не кажучи вже про себе саму.»

Не одноразово, я сиділи в повному шоці від того, що відбувалось у цій книзі. В якісь моменти було лячно, в інші тривожно та страшенно цікаво. Щось в цій історії відлякувало, але при цьому не давало зупинитися…

Напевно найважливіше в цій книзі звертати увагу на деталі, автор майстерно наділив кожне слово не одним сенсом і важливо це помічати, щоб повністю осягнути книгу.

Обожнюю цю історію за те, що кожен зможе побачити в ній щось своє та трактувати її по-різному. Вона ідеальна для обговорень, можна будувати купу теорій та дискутувати про неї годинами. Автор дозволяє розгулятися фантазії, не ставлячи жодні межі. Читач самостійно вирішує на скільки далеко він хоче зайти.

Чи варто читати цю книгу?
Однозначно, так!!! Не думаю, що вона сподобається всім, але спробувати варто.

Кому вона може сподобатися?
Думаю, що ця книга ідеально підійде для тих, кому подобаються детективи, містика, заплутані історії, складні, цікаві та зовсім неідеальні персонажі.

Підсумовуючи, хочу сказати, що для мене ця історія 100/10, читала її більш ніж пів року тому і вона залишила дуже яскравий слід, найближчим часом планую перечитаю її. Думаю, що найкраще читати її саме взимку, в холодні, сніжні, зимові ночі!

«...для щастя не потрібні ніякі "якщо". А пітьма панує лише там, де не знають цього важливого і водночас такого простого секрету.»🤍