Буду одна з небагатьох, тих, кому Роман не сподобався, треба ж різноманітності у відгуках, щоб когось не настигло таке ж розчарування, як і мене.

Повний відгук я лишила на goodreads, бо подібні параграфи тут лишати не дуже хочеться, тож "скорочено" переповім.

Геніальна класика мене розчарувала, нічого нового.
Почну з плюсів: були дійсно цікаві моменти з поетом на початку, початок четвертої глави - мотузка, на якій трималася моя віра у Вірджинію, яку вона не виправдала. Розписи довгі, проте якісні, не скажу, що цікаві, проте прописані файною мовою, ніц не скажеш, ПРОТЕ, на цьому плюси для мене скінчилися (якщо не враховувати обкладинку у виданні ще одну сторінку, звичайно).
Тепер до негативу... Нудно.. Ні, не таку, ХОЛЕРА ЯК НУДНО. Як би я не старалась, так і не змогла дочитати 6-й розділ, не витримала. Персонажі плоскі, як бічні, так і головна героїня, яка, по суті, не змінилася, єдиний розвиток (а відгуки відгуки на цей шедевр обіцяли нереальний) - зміна від стереотипно чоловічої до стереотипно жіночої поведінки, туди можна віднести незнання географії та математики цим крихким жіночим розумом (колишнім воякою та людиною, що була відповідальною за фінанси та життя сотень людей впродовж сотень років, я нагадаю), емоційність, адже Орландо після перетворення почала лити сльози без відповідної причин (і це не мої вигадки, на жаль, цитати з цим я навела на goodreads). Сюжет неіснуючий, не можу я назвати лінію жив-страждав-перетворився-страждав-страждав-одружився (СПОЙЛЕР. насправді вийшла за чоловіка) сюжетом, якщо Вас цікавить, що відбулося у романі, я можу коротко описати - страждання та природа, дійсно цікавих моментів було небагато, їх до того ж і не розписували, ніби навмисно обрізали, щоб читача повернулася до страждань та природи.
Прогалини у сюжеті, чи його уривках, теж присутні: через сотню років з'являються персонажі, які колись водилися з Орландо, хоча, якщо я не помиляюсь, мали б вже самознищитись до того моменту; а як же арешт майна, а фінансів, і питання позашлюбних дітей? Арешт ніяк не завадив Орландо понад сто років витрачатися на всі свої бажанки, бали та влаштовувати їх у палацах, на використання яких не мала права. З дітьми ще страшніше - вирок про те, що вони не мали права успадкувати майто Орландо прийшов через сто з гаком років після початку чудових процесів, себто, логічно, що вони ніц не успадкують, бо вони вже трохи того, куку.

Якщо коротко - не рекомендую, якщо ви не хочете захлинутися у тій воді, яку лила Вірджинія