Омо, кажанчики і вампірчики це звісно тєма. Взагалі, моя любов до книжок розпочалася майже з цієї тематики (і ні, то були не Сутінки). Місце 2-го прочитанного мною циклу книжок (після Міли Рудик) почесно належить Ульрікке Швайкерт та її циклу "Спадкоємці ночі". Насправді я б порадила усім ті книжечки прочитати, але боюся, що станеться оця класична історія: в дитинстві прочитав - всьо кул/любов, а далі, через роки, перечитав і з'їв крінжі. Але у будь-якому випадку, авторка описувала в циклі місця (замки, вулички) по всій Європі, у яких побувала до того разом із чоловіком, тому є надія, що все не так вже й погано буде і я теж колись повернуся до цих книг і їхнього перечитування. Ну а поки крокуємо у розвідку на пошуки нових пригод у нових книжкових світах.

От десь до моменту, як дізналася, що 14 лютого - День книгодарування, не збиралася його святкувати, але зараз... Зараз ситуація стала цікавішою. Тож, якщо коротко говорити про мою книжкомрію, то це залишити нащадкам бібліотеку, але вже не класики🤭, як це було з моєю прабабцею, а чогось більш магічно фантастичного [хоча хто зна, може в один день і мої улюбленки потраплять у чарт невмирущої спадщини]

"Сага Зеленої Кістки. Нефритове місто" - Фонда Лі "Тюремна цілителька. Книга 1" - Ноні Лінет "Каравал" - Стефані Ґарбер "Темніший колір магії" - Вікторія Шваб "По сліду Джека-Різника. Книга 1" - Керрі Маніскалко "Той птах, що п’є сльози. Серця наґів. Книга 1" - Лі Йондо "Пекельна пісня" - Вікторія Шваб "Вище неба" - Ліз Томфорд