Омо, кажанчики і вампірчики це звісно тєма. Взагалі, моя любов до книжок розпочалася майже з цієї тематики (і ні, то були не Сутінки). Місце 2-го прочитанного мною циклу книжок (після Міли Рудик) почесно належить Ульрікке Швайкерт та її циклу "Спадкоємці ночі". Насправді я б порадила усім ті книжечки прочитати, але боюся, що станеться оця класична історія: в дитинстві прочитав - всьо кул/любов, а далі, через роки, перечитав і з'їв крінжі. Але у будь-якому випадку, авторка описувала в циклі місця (замки, вулички) по всій Європі, у яких побувала до того разом із чоловіком, тому є надія, що все не так вже й погано буде і я теж колись повернуся до цих книг і їхнього перечитування. Ну а поки крокуємо у розвідку на пошуки нових пригод у нових книжкових світах.

От десь до моменту, як дізналася, що 14 лютого - День книгодарування, не збиралася його святкувати, але зараз... Зараз ситуація стала цікавішою. Тож, якщо коротко говорити про мою книжкомрію, то це залишити нащадкам бібліотеку, але вже не класики?, як це було з моєю прабабцею, а чогось більш магічно фантастичного [хоча хто зна, може в один день і мої улюбленки потраплять у чарт невмирущої спадщини]

"Сага Зеленої Кістки. Нефритове місто" - Фонда Лі "Тюремна цілителька. Книга 1" - Ноні Лінет "Каравал" - Стефані Ґарбер "Темніший колір магії" - Вікторія Шваб "По сліду Джека-Різника. Книга 1" - Керрі Маніскалко "Той птах, що п’є сльози. Серця наґів. Книга 1" - Лі Йондо "Пекельна пісня" - Вікторія Шваб "Вище неба" - Ліз Томфорд