Що ж, це був доволі цікавий експеримент. Через відчуття героя непогано передана атмосфера занюханих ірландських пабів та темних провулків, де свої не дуже законні справи провертають як злочинці, так і стражі порядку. Хороших тут немає, у багатьох є свої скелети в шафі. Головний герой алкаш та невдаха.  Ще цікавіший його друг, і шкода, що про нього було мало — сподіваюсь, розкриють більше в наступних книгах.
Розслідування в стилі "прокинувся, пішов бухати, до мене підсіла жіночка і найняла, далі бухав, потім кудись поїхав, знов бухав, потім з Саттоном зустрівся, декуди з'їздили і знову бухав". І так всю книгу. Відчуття таке, що справа ледь не сама собою розкрилася, доки герой бухав😁
А ще Тейлор обожнює читати. Книга просто переповнена покликаннями на різних авторів (не кацапів).

Тож історія мене таки затягнула. Цікаво, що буде далі з персонажем і куди його заведе шлях невдахи-детектива.