Ця книга - просто вибух!
Я взяв її, бо чув, що це типу ретелінг Едгара По, але, це реально щось більше!
Алекс Істон - крутий, як солдат із гри, але з душею, яка реально змушує задуматися. Маєток Ашерів - це просто треш, від нього мурашки по шкірі, ніби ти в хоррор-грі застряг.
А ще зайці…
🐰 Чому зайці такі моторошні?!

Переклад від «Жорж» - топ, усе звучить так, ніби я сам там стою. Читав до ночі, і тепер хочу другу частину, бо це реально затягує!

🎱💣 Я не думав, що книга може так вдарити по нервах. Від перших сторінок відчуваєш, що щось не так – маєток Ашерів ніби живий, і від нього мороз по шкірі. Алекс – це прям мій герой, такий жорсткий, але з людськими слабкостями. А Меделін… боже, її хвороба - це просто жах, я реально переживав, що буде далі.
«Жорж» зробили переклад так, що я ніби дивився фільм у голові. Це не просто горор, це коли ти сидиш і думаєш: «Що за таке тут коїться?» Треба читати всім, хто любить, коли моторошно й атмосферно!»

Коли я взявся за «Безніч», перше, що вразило — це атмосфера. Джей Крістофф створив світ, який одночасно манить і лякає: темне фентезі, де кожен крок Мії Корвере просякнутий болем, помстою і магією.

Історія юної дівчини, яка втрачає все і обирає шлях вбивці, щоб повернути справедливість, затягує з перших сторінок.
Її внутрішня боротьба, саркастичний не-кіт Містер Добряк і школа Багряної Церкви, де кожен урок може стати останнім, — усе це тримає в напрузі.
Мені сподобалося, як Крістофф поєднує жорстокість і поезію. Описи боїв — криваві, детальні, але не відштовхують, бо вони гармонійно вплітаються в сюжет. А от деякі сцени сексуального характеру, особливо на початку, здалися трохи зайвими — вони більше шокують, ніж додають глибини. Проте це не затьмарило загального враження. Мія — не просто героїня, вона жива, зі своїми страхами і надіями, і за неї хочеться вболівати.Примітки від автора — окремий плюс. Вони додають гумору й допомагають краще зрозуміти світ, хоча іноді відволікають від основної історії. Сюжет не провисає, кожна глава підкидає нові таємниці, а магія Мії розкривається поступово, залишаючи бажання швидше взятися за наступну книгу.


Рекомендую «Безніч» тим, хто любить темне фентезі з сильними персонажами і не боїться крові на сторінках. Але якщо ви чутливі до відвертих сцен, будьте готові до кількох провокативних моментів.