Це дійсно хороша книга класичного Кінга, яка включає в себе елементи одночасно жахастику і класичної Кінговської здібності добре описувати емоції людей в кризових ситуаціях. Хоча сюжет на стільки сильний як деяких інших його книгах, тому що я очікував дещо більшого від нього.

Не погана книга про ваміпірів і досить атмосферна під осінь. На прочитання мене надихнула моя улюблена п'ята частина Темної вежі «Вовки Кальї» де один з персонажів частково переповідає свою історію з Салимового Лігва. Така собі пасхалка.

В цілому як завжди старий добрий Кінг. Правда далеко не найкраща з його творчості та й кінцівка не з найкращих. Хоча портити кінцівки автор любить і в інших своїх творах.

Фільм взагалі жахливий і з точки зору сюжету, і з точки зору кінематографу тому точно не раджу його дивитись. А книгу, все ж таки, раджу почитати, для справжніх любителів, але точно не для першого знайомства з автором.

Не банальна книга з саморозвитку.

Хороша книга, яка у формі подкасту розповідає про те, як вони зіткнулись з якою емоцією і які висновки зробили. Допомагає в тому, щоб розібратися у собі і своїх відчуттях.

Мені завжди подобалось як Кінг точно і детально описує поведінку людини і суспільства в цілому в критичних ситуаціях. Ця книга про те, як себе поводить ізольоване суспільство, де швидко перестають діяти загальні правила і за злочин може бути нагорода, а не покарання (при умові, що ти на «правильній» стороні). Де суспільство ділиться на «ми» і «вони», де люди не можуть, або їм не дозволено виїхати за межі, і де вибір неправильного політика на останніх виборах може коштувати максимально високої ціни всім мирним жителям.
Її варто перечитувати перед виборами більшості людей, які досі вірять в обіцянки (приблизно 3/4 населення, на мій погляд).