У Гостомелі були «дороги смерті» і «дороги життя». Шлях на евакуацію із селища під Києвом пролягав під обстрілами. Гостомель був не просто в окупації, він перебував на лінії вогню: звідси росіяни планували почати захоплення Києва. Але гостомельці не були мовчазними жертвами окупантів. Ця книжка — про людей, які продовжували боротися й допомагати одне одному, беззбройні, але нескорені. Тут зібрані історії мешканців Гостомеля, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів, були в полоні, втратили рідних. Це не просто свідчення, це документальна пам’ять, яка нагадує: такі злочини не мають терміну давності.
Нацкешбек
Котолог
