Мирослав Володимирович Попович (1930–2018) – відомий український філософ, мислитель і гуманіст, той, хто за життя отримав статус одного з моральних авторитетов нації. 1953 року він закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював директором середньої школи у с. Золотий Потік Тернопільської області. 1956 року Мирослав Попович вступив до аспірантури Інституту філософії АН України й відтоді до останніх днів свого життя залишався його працівником. З 2001-го – директор Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Член-кореспондент (1992 р.), академік НАН України (2003 р.), доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.), лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2001 р.), почесний доктор наук КНУ ім. Т. Шевченка та інших університетів країни. У 2015 році у видавництві «Фоліо» вийшла друком книга Мирослава Поповича «Кровавый век».

Книга «Філософія свободи» містить твори, маловідомі широкому читачеві, написані Мирославом Поповичем й видруковані у різні роки, у різних виданнях та країнах. Вона є вочевидь унікальною за розмаїттям тематики, часовим виміром і тим, що статті власноруч підбирав Мирослав Володимирович – в останні місяці свого життя. Твори, які включено до цього видання, дозволяють побачити об'єкти досліджень автора під різними кутами зору, дають нам можливість побувати у майстерні філософа. І це стосується не лише історичних подій і портретів важливих для України персоналій, а й інтерпретації подій історії науки в їх раціонально-філософському відтворенні. Вчений прагне осмислити події, що відбуваються у нього на очах, порівнюючи їх зі світовим досвідом розвитку і шукаючи їхні корені в історичних джерелах українського народу, в особливостях української ментальності. При цьому він використовує досвід розробки логіко-методологічних проблем розвитку науки. Книга «Філософія свободи» – це пошук істини на перехресті національних і світових шляхів культури й науки, що нам передала у спадок мудра і світла людина – Мирослав Попович.