Алла Горська

Це видання включає понад сто оригінальних праць Алли Горської, що представлені на виставці «Алла Горська. Боривітер» в Українському Домі (15 березня – 28 квітня 2024). Твори з музейних та приватних колекцій. Мистецька монографія продовжує досдідження, розпочате виставкою.  

Про одну з головних постатей українського шістдесятництва, її різнобічні зацікавлення, драматичний контекст часу й середовища написали до книжки історик Радомир Мокрик, арт-критикиня Ліза Єлизавета Герман, театрознавиця Ганна Веселовська, мистецтвознавиця та есеїстка Діана Клочко, мистецтвознавиця та журналістка Оксана Семенік.  Передмову від кураторської групи створила мистецтвознавиця Олена Грозовська. Біографію мисткині подає Олена Зарецька, онука мисткині й засновниця фонду Алли Горської та Віктора Зарецького. Упорядкування: Анастасія Яцковська. Дизайн: Даша Подольцева.

«Нинішня велика війна актуалізувала досвід шістдесятників, а постать Алли Горської унаочнює цей історичний зв’язок. Її сповнена драматичних подій біографія болісно перегукується із сьогоденням: за життя — заборони й демонтажі робіт, виключення зі Спілки художників, переслідування з боку КДБ, а згодом і жорстоке вбивство; тепер — знищені російськими окупантами мозаїчні панно художниці в Маріуполі. Зло, що спричинило загибель Горської, не було покаране після розпаду СРСР і сьогодні — зміцніле й зухвале — розв’язало нову війну в Європі» — пише в передмові кураторка виставки Олена Грозовська.

Сергій Жадан порівняв виставку з бойовим прапором, який ніби про втрати, але більше про опір як єдиний спосіб зберегти себе і свій світ. 

«Виставка «Боривітер», присвячена Аллі Горській, теж не надто райдужна: трагедія цілого покоління, ламаного системою, історія Биківні, що стала справжнім потрясінням для генерації молодих українців, дивовижна і закономірна пов’язаність українського мистецтва з українським самостійництвом, загалом – українська культура як маркер протидії колонізації – всі ці розповіді мають у собі доволі драматичну прошивку. Але, разом із тим, дивовижним чином нагадують – доки ми здатні себе проговорювати й промальовувати, озвучувати й пояснювати, доки ми тримаємося своїх поетів та художників, імперія відступає і здає позиції. Зло, безперечно, вигадливе й неспинне в своїй потребі підкорення та винищення. Проте наші віра і пам’ять мають куди потужніший потенціал. Головне – вміти ним користуватись» — написав Жадан в своєму інстаграмі.

Без сумніву, це видання українці чекали десятиліття. І воно виростає завдяки спільним зусиллям арт-фундації «Дукат», колекціонерів, видавництва РОДОВІД, авторів, кураторів, перекладачів, дизайнерів, передплатників, багатьох інших.