Поняття стратегії виникло і тривалий час розвивалося виключно у воєнній сфері. Стратегами в античні часи називали полководців, які планували кампанії, вели воєнні дії і відповідали за результат війни. Воєнні стратегії вивчалися теоретиками та розроблялися практиками. Так тривало майже до середини XX століття, коли поняття стратегії було запозичене для опису бізнес-процесів та політики окремих держав поза військовою сферою. Цим терміном почали користуватися для позначення практично будь-якої поведінки чи діяльності, що має визначену мету.
Ігор Гринів у книжці «Мистецтво стратегії» розкриває секрети успішних і помилкових стратегій, починаючи від давніх воєнних стратегій Римської імперії та дипломатичних ігор Візантійської імперії до Наполеонівських кампаній та світових війн XX століття.
Автор також адаптував трактат Сунь-Цзи «Мистецтво війни» для тих, хто створює власні стратегії в політиці: «Воєнна кампанія і виборча кампанія — це мистецтва, які мають багато спільних прийомів і спільну мету — перемогу. Вибори — інструмент боротьби за владу в мирний час». Ця адаптація спирається на власний досвід автора в успішному стратегуванні політичних кампаній протягом 35 років.
Котолог
