Макс Вітик, американський мистець і геолог українського походження, створив амбітну серію робіт під назвою The Outcrops («Відслонення»), натхненням для якої стали місця виходу корінних порід, спричинені ерозією та діяльністю людини. У цій серії Вітик окреслює геологічну шкалу і, використовуючи піноматеріали та емалеві фарби, змальовує мільйони років еволюції землі. Таке поєднання матеріалів створює текстури, надзвичайно подібні до утворень порід, що розтікаються масштабними полотнами. 

Як представник нового покоління абстракціоністів, Вітик звертається до монументального багатошарового живопису нью-йоркської школи. Його система кольорів створює символічне нашарування геологічного часу від  білого кольору льодовикового періоду до синього та зеленого кольорів життя, що виникає у морі та просувається на землю. Геологічний абстрактний експресіонізм Вітика, на перший погляд, здається зовсім нефігуративним; насправді ж, «Відслонення» відтворює найреальніший з предметів, а саме – ґрунт під нашими ногами.