У книзі зібрані легенди із федеральних земель та регіонів Австрії: Бурґенланду, Нижньої Австрії, Верхньої Австрії, Зальцбурґа, Штирії, Каринтії, Тіролю, Форарльберґу та Відня.
Видання здійснено за фінансової підтримки Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів.
«У XIV столітті легенди (німецькою вони звучать як «Sage»; це слово походить від старонім. «saga» та середньоверхньонім. «sage» й означає «розмова, вислів») тлумачили як «незасвідчені розповіді про минуле». Втім, лише у XVIII та XIX столітті (брати Ґрімм) це поняття набуло популярності. Легенди, як і казки, розповідали в душевному товаристві, проте, на відміну від казок, у них вартувало вірити. Оповідач міг бути свідком подій, а інформацію про місце, час дії та імена з усією серйозністю передавали з покоління в покоління. Натомість у казці точних вказівок немає, тут обмежуються лише неоднозначним: «Давним-давно…» Казки переважно мають щасливий фінал: «І якщо вони не померли, то живуть і донині». У легендах кінцівка здебільшого сумна або моралізаторська» (Андреас Веннінґер).
Нацкешбек
Котолог
