Представлене видання дає можливість сучасним дослідникам і практикам йоґи глибше зрозуміти йоґічну медитацію — дг’яну. У монографії досліджується процес становлення й розвитку філософських засад дг’яни в історичній перспективі. Автор ретельно вивчає та ілюструє різноманіття поглядів та визначень, що формують поняття «дг’яна» у ведійський, епічний, класичний та гатха-йоґічний періоди. Для відображення уявлень кожної із зазначених епох, уперше зроблено український переклад нових фрагментів санскритських першоджерел. Показано, як зміни в значенні поняття «дг’яна» впливали на розвиток вчення йоґи, практику йоґінів та по-різному формували уявлення про таке звичне для сучасної людини поняття, як «мислення».
Монографія, як ґрунтовне комплексне дослідження, спонукає до подальшого вивчення інтелектуальних тенденцій у розвитку йоґи та її взаємодії з іншими філософськими та езотеричними вченнями. Книга адресована науковцям, викладачам, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться історією індійської та західної філософської думки, практикам йоґи.
