Що відбувається з нами за добиґлобалізації? Як розвиток сучасних комунікаційних технологій змінює людей і суспільства? Чому інтенсифікацію міжлюдських зв’язків, економічних та культурних взаємин супроводжує не інтернаціональне братерство, а міжнаціональні конфлікти? Як комунікативна рівність та доступність кожному засобів масової комунікації породжують революції? Чому пошуки істини перетворюються на владу постправди?
В книзі надаються розгорнуті визначення ґлобалізації, комунікації і культури в їх внутрішньому взаємозв’язку. Разом з критичним викладом думок класичних і сучасних мислителів (М. Гайдеґґера, А. Шюца, Ю. Габермаса, Ж. Рансьєра, Ч. Тейлора, Ж.-Л. Нансі, У. Кімліки та ін.) автори відзначають провідну роль культури в її національних проявах як головного чинника опору процесам ґлобалізації. Відомі явища суперечок і незгоди в сучасних міжнародному та локальному дискурсах дають підстави для переосмислення традиційного погляду на комунікацію як універсальний засіб порозуміння та примирення. Аналіз комунікації, здійснений у книзі, робить зрозумілішим зв’язок політики й культури.
На тлі ґлобалізації та змагання націй за визнання стає яснішою роль комунікації як основи формування ідентичностей — колективної та індивідуальної, а також теоретичні шляхи подолання їх конфліктів. Автори не уникають теми небезпеки деґрадації культури дискурсу в публічній сфері — наслідку домінування в усіх сферах життя інформаційних технологій. Критика інфовлади, що спричиняє виникнення деперсоналізованого «світу без дійсності», доповнює складну картину ґлобалізації разом з прикладами того, як комунікація сприяє акумулюванню досвіду для творення нового.
Книга розрахована на підготовленого читача, хоча може стати в пригоді всім тим, хто має бажання розібратися у власному ставленні до світу, в якому ми опинилися в добу ґлобалізації та сучасних засобів масової комунікації.
Котолог
