Осип Турянський (1880–1933) — український письменник,  чия літературна спадщина довгий час не була відома українським читачам. У  незалежній Україні про здобутки митця згадали, твори друкуються, і численні прихильники можуть насолоджуватися його творчим талантом.

В автобіографічній повісті «Поза межами болю» (1921), яка принесла письменникові світове визнання, автор порушує важливу моральну тему, стверджуючи, що слід залишатися людиною навіть у самих безжальних умовах, та висловлює протест проти жахливого злочину —  війни.

Роман «Син землі» (1933)  — красива казка про кохання лісовика — гімназиста  Івана Куценка і мавки —  граф'янки Олени Воронської. Молоді люди зустрілися і «покохалися, щоб жити і життя творити», проте трагічна доля розпорядилась інакше: жорстокі й заздрісні люди занапастили їх.