Джозеф Конрад (справжнє ім’я — Юзеф Теодор Конрад Коженьовський) — класик англійської літератури польського походження. В юності був моряком і життя його було сповнене пригод. Пізніше присвятив себе літературній праці.
Провідний мотив Конрадової прози — самовизначення особистості у духовному, моральному сенсі. «Кожний крок — учинок, за який неминуче доводиться відповідати, й марні сльози, скрегіт зубовний і жалкування слабкого, який мучиться, охоплений страхом, коли опиниться перед наслідками своїх власних дій».
Повість «Кінець неволі» (1902) належить до так званого «епосу капітанів». Старий капітан Уоллей раптом усвідомлює, що його кращі часи минули, світ навколо змінився, але незмінними є його батьківський обов’язок і професійна честь.
