Ця книжка жива і коїть усе, що їй заманеться.
Тут слова, яких ніби й не існує, виявляються цілком зрозумілими, а ті, що давно всім відомі, дивують несподіваними витівками.
Тут персонажі історій при першій нагоді тікають на сусідні сторінки, а букви й рядки підстрибують і сновигають.
Ця книжка настільки жива, що зранку з неї вискочив цілий віршик — рябенький такий, у нього ще рима була: «тюльпани – марципани». Не бачили?..
Що ж, тоді ми його пошукаємо, а ви поки пильнуйте решту.
