Маленький хлопчик Миколка напередодні свого дня народження, яке припадає на Різдво, їде з батьками у село до бабусі. Усі родичі трохи зайняті передсвятковими клопотами, що страшенно сердить малого. Відчувши себе непотрібним, хлопчик, ображений на весь світ, вирішує піти пішки додому, до міста... "Чому до мене всі такі несправедливі? Чому мій янгол-охоронець таке дозволяє? Може, і нема в мене охоронця... І взагалі нема ніяких янголів?.."
Та це була б не різдвяна історія, якби по дорозі Миколка не зустрів справжнього янгола... Саме він "відкрив" хлопчику очі. "... пам'ятай, що твої янголи завжди з тобою, а твої друзі та рідні - то помічники твоїх янголів. Вони дуже тебе люблять!"
На перший погляд - це звичайна різдвяна історія, така, як і сотні інших. Та окрім самої історії у книжечці ще й подані багато різдвяних традицій українського народу. Тут згадуються 12 пісних страв, серед яких обов'язковими є кутя і узвар, та що вони символізують. Описується обхід, давній різдвяний звичай, згідно якого вшановується худоба. Розповідається як зробити паперових янголів, дідуха та різдвяну зірку. Згадується і сама історія народження Ісуса Христа та наведено кілька колядок.
Особисто для мене родзинкою книжечки став Різдвяний янгол, який всім дітям під ялинку подарунки дарує. Я виросла у ті часи, коли подарунки діткам під ялинку приносив Дєдушка Мороз. Святий Миколай з'явився пізніше, років у 13-15, і приносив він солодощі і книжечку. Такі ж традиції я передавала своїм дітям, проте вигаданого дідуся хочеться відсунути у минуле. Не знала, як це правильно зробити, а книжечка допомогла. Тепер Миколайчик приноситиме смаколики і свіжі читанки, а подарунки під ялинку передаватиме через Різдвяного янгола. Не впевнена, чи справді є така українська традиція, але мені вона дуже сподобалася!