«Ясминовий пиріг» - книга, де реальність переплітається з минулим. Не завжди розумієш де правда, де вигадка, де спомин. Побутовий роман, де гарно описується життя жінок однієї родини, які опинилися під одним дахом через вiйнy. Чотири різних жінки з своїми характерами, травмами - бабця, яка через деменцію плутається в часі та просторі, мама, яка не може оговтатися після смерті чоловіка, занедбала дім і з головою поринула у волонтерство та дві сестри - Христина, вічний підліток, яка постійно шукає себе й не пристосована до самостійного дорослого життя та, власне, головна героїня, від лиця якої й ведеться розповідь - її сестра Ольга, яка тікає від страшної реальності у побутові справи - прибирання, готування. Особливість цієї книги - рецепти домашніх страв. Є трохи містики. Сподобалася книга - така щемка, тужлива. Про сімʼю, традиції, стосунки, втрати, важливість говорити, приймати рішення, брати відповідальність за «своїх». «Коли люди кажуть, що треба вчитися відпускати, часто мають на увазі відпускати те, що і так тобі не належить. » «Зʼїсти бутерброд на обід чи яєчню на сніданок вважалося лінощами і пришестям гастриту. Мюслі не вважалися їжею, як і салат. «Якщо страву готували менше ніж 2 години, то це фаст-фуд» «Ну, якщо вони мають котів у хаті, то бога в серці теж мають, уже непогано» «У правому верхньому краю цвинтаря — лише свіжі могили. Туди я старалась не ходити, й досі стараюсь. У мене вже зо третини класу хлопців там спочиває, починаючи з пʼятнадцятого, коли вони по черзі записувалися добровольцями. Я часом собі думаю, що вони заклопотані своїми маленькими дітьми, а тому не відписують на мої повідомлення, більше не вітають мене зі святами і сороміцьких жартів не пишуть. Таке.»