Після виходу серіалу «Хід королеви» я вирішила прочитати спочатку книгу, а потім подивитись серіал. Книга мені почала подобатись с самого початку. «Хід королеви» це роман американського письменника Волтера Тевіса. Розповідається про життя сироти Бет Гармон, яка у дитинстві відкрила у себе талант до шахів, з часом стаючи професійною гравчинею. Розвиваючись в шахах, Бет водночас бореться з наркотичною і алкогольною залежністю. Дуже рекомендую до прочитання книгу,тсеріал не до кінця передає атмосферу роману.

Жінці місце скрізь, де вона забажає. Навіть у чоловічому світі! І Бет Гармон, унікальна шахістка з США, неодноразово це доводила. Кругла сирота Бет ще у 8-річному віці відчула потяг до шахів. Програваючи партії в голові, дівчинка навіть не підозрювала, що володіє феноменальною пам'яттю і дивовижним вмінням "бачити" і прораховувати ситуацію на кілька ходів вперед. У 13-років дівчинка не просто виграла свій перший чемпіонат, а й почала прокладати шлях до перемог у чоловічому світі. Тепер її життя складалося із постійних поїздок, шахових партій, чекових сум, що постійно зростали. Купаючись у хвилях успіху та отруюючи свій мозок алкоголем і транквілізаторами, дівчина раптово виявляє, що вона вже не юна вундеркіндка, а самотня жінка, що витиснула свій максим, і яка зовсім не пристосована до життя поза шахами. Перед Бет постає складний вибір: самознищуватися далі чи кинути виклик найсильнішим гросмейстерам світу... Найбісячачим моментом усієї книги було захоплення автора російськими гросмейстерами. Він зображував їх якимось надлюдьми з феноменальними розумовими можливостями, фактично шаховими богами. Якщо ж спробувати від цього абстрагуватися, то сюжет захопив і сподобався. Загалом, навіть з мінімальними знаннями шахів велика кількість термінології та описаних партій була зрозуміла. Ця, хоч і вигадана, історія вкотре доводить, що кожен шлях спортсмена, це не тільки красива картинка із перемогами, а й невдачі, виснаження, падіння і саморуйнування, які часто лишаються поза кадром. Планую подивитися ще й екранізацію.

Так довго збиралася з враженнями на цю книгу і забула що хотіла сказати?.⠀ Отже що у нас є?⠀ Бет Гармон - вихованка сиротинця де дітям дають транквілізатори, щоб з ними не було проблем. І їх немає доки ті транквілізатори не забороняють. Тут з'ясовується, що у Бет сильна залежність, а єдине, що може відволікти дівчинку від думок про пігулки є шахи.⠀ Мені було цікаво читати про те, як Бет подумки розігрує партії. Для мене це було щось накшталт магії, бо я в шахах нібельмеса не розумію і всі ці мати, ендшпілі та захисти звучали як заклинання?.⠀ Захопливо читалися моменти із розігруванням партій, іноді це було дуже хвилююче і нервово. Але про запої та про залежність від пігулок читати було нудно, бо я взагалі не люблю тему залежностей і це все гальмувало.⠀ Читання нагадувало американські гірки, а враховуючи, те що мені ніхто не припав до душі, це була більш пізнавальна книга, бо я багато гуглила гросмейстерів щоб зрозуміти чи були там реальні прототипи. Загалом історія не зовсім моя, у мене навіть не в никло бажання дивитися серіал, але в той же час мені не шкода витраченого часу.

Історія дорослішання восьмирічної дівчинки Бет Гармон, чиї батьки загинули у автокатастрофі. Бет потрапила в сиротинець, де спробувала свої перші наркотики - в тому місці їм давали транквілізатор, який викликав залежність. Так і почалась залежність героїні від усього, що примарно полегшувало їй життя. Добре, що дівчина розуміла, що нарко і алкозалежна, тому досить добре вміла тримати себе, не мало в цьому їй допомагали шахи - вони й були її сенсом триматися. Я читала цей роман, як захопливий гостросюжетний трилер. Настільки перейнялася перемогою Бет на Борґовим, що ніби сама з нею тренувалась, відвідувала турніри і раділа її перемогам та разом з нею сумувала поразкам. Гідна книга, про жіночу силу, коли є бажання вибратися з лайна. Відгук на серіал буде згодом♥️

"Дівчата не грають у шахи!" Восьмирічна Елізабет втратила сім'ю в автомобільній катастрофі та опинилась у сиротинці. Дівчинка важко звикає до нових умов, тому радіє, коли є можливість випити "чарівну пігулку", що дозволяє маленькій Бет заспокоїтись та проспати цілісіньку ніч. Одного разу у підвалі сиротинцю дівчинка спостерігає за дивною грою, яку веде прибиральник з дошкою. Відтоді у Бет з'являється нове захоплення - шахи, які невдовзі стають сенсом її життя. ♟️Ця книга була незвичною для мене. Я дуже захоплювалась головною героїнею і вперше пожалкувала, що не вмію грати у шахи?, адже левова частка книги - це власне шахові партії. Дівчина у чоловічому світі, ніхто з яких не вірить, що її гра чогось варта. Але Елізабет не раз втре їм носа! Було дуже цікаво спостерігати, як Бет уявляє дошку і прораховує можливі варіанти ходів супротивника, продумує всі комбінації, розбирає варіанти. Кожного разу, коли Бет грала у шахи, моє серце шалено калатало і напруга не покидала мене аж до завершення гри. ?? Окрім любові до шахів, автор висвітлює проблему залежності від алкоголю та транквілізаторів. Важкий бій зі згубними звичками Елізабет веде на протязі всього твору. ❤️Трішки не вистачало мені любовної лінії. Мені здалося, що всі зв'язки з особами протилежної статі у Бет були побудовані виключно на спільному захопленні шахами. ?На даний час мене дуже тригерить все російське. Тому великим мінусом для мене стали згадки радянських шахістів та книг, в яких висвітлювались їхні шахові партії. Справді, радянський союз виділяв величезну кількість коштів на розвиток шахів в країні. Єдине, що мене дуже тішило та змусило вперто читати до кінця - це ненависть Елізабет до російських гравців і її нестримне бажання їх перемогти ?. Чи вдалося королеві шахів поставити "шах і мат"? Дізнаєтесь, коли прочитаєте книгу?

Бет Гармон - сирота, яка прожила у дитячому притулку до 13 років. Одного разу вона відкриває у собі хист до гри в шахи і це стає її сенсом життя. Вона понад усе хоче стати відомою шахісткою та на заваді можуть стати її згубні звички. Ось дівчині вже 18 і вона бере участь у вирішальному шаховому двобої з видатним російським гросмейстером Василієм Борґовим. Чи вдасться їй знайти правильну тактику гри чи усі мрії так і залишаться мріями? Книга сподобалася з перших сторінок. Написана цікаво, пізнавально, доступно і зрозуміло навіть для тих, хто в шахах "чайник". Тут про рівноправність жінок, залежність від алкоголю і транквілізаторів, про расову дискримінацію, про усиновлення і самотність. Фінал, як на мене - відкритий. Цікаво що ж далі з Бет чи подолає вона повністю свої залежності чи буде щасливою. В планах переглянути серіал.

Історія маленької дівчинки з просто надзвичайним талантом до гри у шахмати! Впевнено, крок за кроком, жага до перемоги завела її на чемпіонат світу з шахмат. Вона досить майстерно навчилася розвивати та продумувати в уяві гру, проходити найскладніші ходи та передбачати найрізноманітніші сценарії суперників. Завжди бачачи перед очима шахматну дошку, вона з легкістю переставляє фігури, розігрує дебюти та ставить мат за матом. Поміж таку захоплюючу історію про дівчину з унікальними здібностями у книзі можна вловити ледь невидимі натяки і про расову відмінність, і про дискрімінацію жінок, і про проблеми дитячих будинків, і про залежність від алкоголю та транквілізаторів, і про несправедливість. Але це лише якщо дуже поверхнево. В загальному, залишається післясмак жаги до перемоги і реальності, яка за цією перемогою стоїть!