Вальтер Тевіс

Жінці місце скрізь, де вона забажає. Навіть у чоловічому світі! І Бет Гармон, унікальна шахістка з США, неодноразово це доводила.

Кругла сирота Бет ще у 8-річному віці відчула потяг до шахів. Програваючи партії в голові, дівчинка навіть не підозрювала, що володіє феноменальною пам'яттю і дивовижним вмінням "бачити" і прораховувати ситуацію на кілька ходів вперед.

У 13-років дівчинка не просто виграла свій перший чемпіонат, а й почала прокладати шлях до перемог у чоловічому світі. Тепер її життя складалося із постійних поїздок, шахових партій, чекових сум, що постійно зростали.

Купаючись у хвилях успіху та отруюючи свій мозок алкоголем і транквілізаторами, дівчина раптово виявляє, що вона вже не юна вундеркіндка, а самотня жінка, що витиснула свій максим, і яка зовсім не пристосована до життя поза шахами. Перед Бет постає складний вибір: самознищуватися далі чи кинути виклик найсильнішим гросмейстерам світу...

Найбісячачим моментом усієї книги було захоплення автора російськими гросмейстерами. Він зображував їх якимось надлюдьми з феноменальними розумовими можливостями, фактично шаховими богами. Якщо ж спробувати від цього абстрагуватися, то сюжет захопив і сподобався. Загалом, навіть з мінімальними знаннями шахів велика кількість термінології та описаних партій була зрозуміла.

Ця, хоч і вигадана, історія вкотре доводить, що кожен шлях спортсмена, це не тільки красива картинка із перемогами, а й невдачі, виснаження, падіння і саморуйнування, які часто лишаються поза кадром. Планую подивитися ще й екранізацію.

Так довго збиралася з враженнями на цю книгу і забула що хотіла сказати😅.⠀
Отже що у нас є?⠀

Бет Гармон - вихованка сиротинця де дітям дають транквілізатори, щоб з ними не було проблем. І їх немає доки ті транквілізатори не забороняють. Тут з'ясовується, що у Бет сильна залежність, а єдине, що може відволікти дівчинку від думок про пігулки є шахи.⠀
Мені було цікаво читати про те, як Бет подумки розігрує партії. Для мене це було щось накшталт магії, бо я в шахах нібельмеса не розумію і всі ці мати, ендшпілі та захисти звучали як заклинання😅.⠀

Захопливо читалися моменти із розігруванням партій, іноді це було дуже хвилююче і нервово. Але про запої та про залежність від пігулок читати було нудно, бо я взагалі не люблю тему залежностей і це все гальмувало.⠀

Читання нагадувало американські гірки, а враховуючи, те що мені ніхто не припав до душі, це була більш пізнавальна книга, бо я багато гуглила гросмейстерів щоб зрозуміти чи були там реальні прототипи. Загалом історія не зовсім моя, у мене навіть не в никло бажання дивитися серіал, але в той же час мені не шкода витраченого часу.

Історія дорослішання восьмирічної дівчинки Бет Гармон, чиї батьки загинули у автокатастрофі.

Бет потрапила в сиротинець, де спробувала свої перші наркотики - в тому місці їм давали транквілізатор, який викликав залежність. Так і почалась залежність героїні від усього, що примарно полегшувало їй життя.

Добре, що дівчина розуміла, що нарко і алкозалежна, тому досить добре вміла тримати себе, не мало в цьому їй допомагали шахи - вони й були її сенсом триматися.

Я читала цей роман, як захопливий гостросюжетний трилер. Настільки перейнялася перемогою Бет на Борґовим, що ніби сама з нею тренувалась, відвідувала турніри і раділа її перемогам та разом з нею сумувала поразкам.

Гідна книга, про жіночу силу, коли є бажання вибратися з лайна. Відгук на серіал буде згодом♥️

"Дівчата не грають у шахи!"

Восьмирічна Елізабет втратила сім'ю в автомобільній катастрофі та опинилась у сиротинці. Дівчинка важко звикає до нових умов, тому радіє, коли є можливість випити "чарівну пігулку", що дозволяє маленькій Бет заспокоїтись та проспати цілісіньку ніч.
Одного разу у підвалі сиротинцю дівчинка спостерігає за дивною грою, яку веде прибиральник з дошкою. Відтоді у Бет з'являється нове захоплення - шахи, які невдовзі стають сенсом її життя.

♟️Ця книга була незвичною для мене.
Я дуже захоплювалась головною героїнею і вперше пожалкувала, що не вмію грати у шахи🙈, адже левова частка книги - це власне шахові партії. Дівчина у чоловічому світі, ніхто з яких не вірить, що її гра чогось варта. Але Елізабет не раз втре їм носа!

Було дуже цікаво спостерігати, як Бет уявляє дошку і прораховує можливі варіанти ходів супротивника, продумує всі комбінації, розбирає варіанти.
Кожного разу, коли Бет грала у шахи, моє серце шалено калатало і напруга не покидала мене аж до завершення гри.

🍷💊 Окрім любові до шахів, автор висвітлює проблему залежності від алкоголю та транквілізаторів. Важкий бій зі згубними звичками Елізабет веде на протязі всього твору.

❤️Трішки не вистачало мені любовної лінії. Мені здалося, що всі зв'язки з особами протилежної статі у Бет були побудовані виключно на спільному захопленні шахами.

😡На даний час мене дуже тригерить все російське. Тому великим мінусом для мене стали згадки радянських шахістів та книг, в яких висвітлювались їхні шахові партії. Справді, радянський союз виділяв величезну кількість коштів на розвиток шахів в країні.

Єдине, що мене дуже тішило та змусило вперто читати до кінця - це ненависть Елізабет до російських гравців і її нестримне бажання їх перемогти 😁.

Чи вдалося королеві шахів поставити "шах і мат"? Дізнаєтесь, коли прочитаєте книгу😉

Бет Гармон - сирота, яка прожила у дитячому притулку до 13 років. Одного разу вона відкриває у собі хист до гри в шахи і це стає її сенсом життя. Вона понад усе хоче стати відомою шахісткою та на заваді можуть стати її згубні звички. Ось дівчині вже 18 і вона бере участь у вирішальному шаховому двобої з видатним російським гросмейстером Василієм Борґовим. Чи вдасться їй знайти правильну тактику гри чи усі мрії так і залишаться мріями?

Книга сподобалася з перших сторінок. Написана цікаво, пізнавально, доступно і зрозуміло навіть для тих, хто в шахах "чайник".

Тут про рівноправність жінок, залежність від алкоголю і транквілізаторів, про расову дискримінацію, про усиновлення і самотність.

Фінал, як на мене - відкритий. Цікаво що ж далі з Бет чи подолає вона повністю свої залежності чи буде щасливою.

В планах переглянути серіал.

Історія маленької дівчинки з просто надзвичайним талантом до гри у шахмати!
Впевнено, крок за кроком, жага до перемоги завела її на чемпіонат світу з шахмат. Вона досить майстерно навчилася розвивати та продумувати в уяві гру, проходити найскладніші ходи та передбачати найрізноманітніші сценарії суперників.
Завжди бачачи перед очима шахматну дошку, вона з легкістю переставляє фігури, розігрує дебюти та ставить мат за матом.
Поміж таку захоплюючу історію про дівчину з унікальними здібностями у книзі можна вловити ледь невидимі натяки і про расову відмінність, і про дискрімінацію жінок, і про проблеми дитячих будинків, і про залежність від алкоголю та транквілізаторів, і про несправедливість.

Але це лише якщо дуже поверхнево.
В загальному, залишається післясмак жаги до перемоги і реальності, яка за цією перемогою стоїть!