Тревіс Болдрі

Від фентезі часто очікуєш якогось постійного екшну, руху, подій, інтриг та, останнім часом, крові та еротики. Автор цієї книги доводить, що якісне фентезі може бути зовсім іншим. Комфортним, настільки, наче ти загорнувся у теплий м’якенький плед, взяв чашку гарячого какао і читаєш книгу у вільний, спокійний день. Ці емоції, які дарує книга, надзвичайно цінні, особливо враховуючи умови, в яких нам всім зараз доводиться жити.
Якщо ви читали “Легенди та лате”, то ця книга розкриє вам орчицю Вів з іншого боку — пригодницького, героїчного і водночас юного та дурного. Врешті кожен з нас колись був юним, і скоював помилки просто, тому що не подумав над наслідками власних дій. В цьому немає нічого дивного і поганого, бо доросла особистість формується на основі власного досвіду, який здебільшого складається саме з помилок і тих наслідків, які доводиться переживати через них. Вів в свої молоді роки — це яскравий приклад бунтівної юнки, що вважає, наче знає усе краще за інших. І життя вимушене показувати їй, в тому числі через біль та страждання, що їй треба ще багато чому навчитися, і в першу чергу — терпінню та прийняттю.
Опинившись в маленькому приморському містечку на вимушеній “вакації”, Вів з подивом для себе знаходить розраду не в фізичних вправах і підвищенні майстерності володіння зброєю, як вона це робила раніше, а зовсім в іншій площині. Допомога іншим, спокійні і розважливі знайомства з людьми, що звикли жити в певному ритмі і сприймають орчицю як елемент хаосу, який водночас вносить свіжий струмінь в їх застигле життя. Навіть інший орк, який з’являється в тексті, він багато в чому протилежністю самій Вів — спокійна робота, виважений та терплячий характер, заглибленість в себе та самотність. Для юної, в чомусь екстравертної головної героїні це дивно і вона намагається зрозуміти свого далекого родича і в процесі навчається чомусь важливому.
Та все ж головним елементом твору є книги. Занедбана книжкова крамничка, до якої випадковість заносить Вів, стає центральним елементом історії. Разом із харизматичною хазяйкою-щуролюдкою, її досить специфічним домашнім улюбленцем, купою старих книжок на полицях і відчуттям екзистенційної кризи. Орчиця допомагає новій подрузі вивести книгарню із застою, дати нове дихання бізнесу, водночас закохуючись в історії, викладені на тендітних сторінках. Навіть в такому маленькому містечку, де найбільша подія — це корабель, який привозить туристів раз на декілька тижнів і які затримуються всього на кілька годин, є книгарня і вона є культурним осередком міста. Не всі містяни про це знають, звісно, але крізь текст автор доносить важливість друкованого слова і любові до нього.
Сам сюжет для фентезі не є особливим — боротьба добра зі злом, а саме із жахливою некроманткою за допомогою її ж артефакту та колишнього помічника, милого шкелетика на ім’я Лантух. Він, до речі, також стане невід’ємною частиною команди книгарні, і якщо він вам не сподобався... що ж, у вас нема серця. Перемога добра очевидна і має статися, але це лише “епічний фон”, на якому розгортаються насправді важливі події стосунків між персонажами. Дружба, перше кохання, взаємодопомога — це все речі важливіші за пригоди. Та все одно, зло має бути переможене, і Вів зробить для цього все необхідне.
Також варто сказати і про те, що має бути і наступна книга, хронологічно розташована після “Легенд та лате” (принаймні хочеться в це вірити), бо кількість гачків, закинутих на майбутню історію досить велика, і не реалізувати їх буде якось неправильно.
Тож беріть улюблений плед, заварюйте собі чай чи какао, влаштовуйтеся в кріслі чи на парковій лавочці зручніше, і починайте читати, занурюючись в чудову та добре прописану історію однієї непересічної зеленої особистості!

Дуже затишна історія із запахом кавових зерен і хрумкої випічки.
"Легенди та лате" - ненав'язливе фентезі про молоду орчицю, яка кардинально змінює рід діяльності й відкриває першу в місті кав'ярню.
Що ж воно таке? Для чого? Й що таке та заморська "кава" ще зовсім не розуміють місцеві жителі, а кав'ярні Ві починає набирати популярність і вже швидко стає місцем для затишних зустрічей.
Але навіть у Ві є недоброзичливці, які прагнуть все зруйнувати.
Тут ви не знайдете гострих сюжетних поворотів, битв і стандартизованого фентезі. Тут ви розслабитесь. Тут ви будете насолоджуватися теплотою історії.
Тож заваримо чашечку кави й почитаємо?)

Це було так затишно, як паруюча чашка кави!

Якщо ви любите каву (і булочки з корицею, і гігантських котів), вам варто її прочитати.



Попри те, що головним серцем цієї книги є її спокійна, зворушлива атмосфера та неймовірний склад персонажів, вона може запропонувати ще більше:
- гарне написання, яке нвикликає спогади, не відриваючи від оповіді;
- майстерний ритм,
- глибші теми розуміння, доброти, міцної дружби, відмови від стереотипів і наполегливості, які (хоч і прості) не менш гострі та важливі;
- загальна легкість і невимушеність, що робить це ідеальним комфортним читанням, при цьому орієнтованим на дорослу аудиторію;
- складна і повна світобудова, яка ніколи не звалюється на плечі читача чи не пояснюється надмірно;
- прекрасний приклад тропу "знайдена сім'я", який змусить вас посміхнутися собі принаймні один раз на розділ;
- конфлікт, який не є надмірним
- сапфічний роман, який не тільки не відволікає увагу від найважливіших стосунків у цьому романі (дружби), але також є неймовірно природним і вільним
- різноманітні персонажі, у кожного з яких є свої моменти, щоб сяяти

книга про дружбу,
затишок та другий шанс, який поєднує у собі елементи фентезі та повсякденного життя.🧺


«За те, що непідвладне полумʼю»

історія наповнена добротою, теплом, емпатією, чарівною атмосферою та легким гумором, кавою і свіжою випічкою.🥐

ця книга для тих, хто шукає невимушену й затишну історію, без надлишкової драматичності або складних політичних інтриг, властивих багатьом фентезі.🧌

її можна порівняти з ковтком теплої кави в холодний осінній день — вона дає відчуття спокою та
комфорту☕️🍂
9/10⭐️

у цій книжці йдеться про минулі пригоди Вів, яка колись була загартованим воїном. через поранення вона змушена відпочити та відновитись, залишившись у невеликому містечку, де вона відкриває для себе затишний книжковий магазин.📚

історія не лише про відновлення та дружбу, але й про пошук себе через літературу і спілкування з іншими людьми.❤️‍🩹

«Книжка перенесла її в інший світ.»

«Книжки, які ми читаємо, теж багато що можуть про нас розповісти.»

«…книжка — наче люстерко, в якому ти або зустрічаєшся з чужим поглядом, або ж бачиш себе. А ще про те, що завдяки книжкам можна визначити, хто бачить цей світ
так само, як ти.»

«-Холера, як же вони пахнуть! Ти чуєш, чуєш? Хіба на світі буває кращий аромат, ніж запах книжок?»

дуже затишне фентезі про книги, але трохи однотипне з «Легенди та лате», тому десь 7-8/10⭐️

У цій книзі прекрасне все, від того яка вона затишна до аромату свіжозвареної кави та випічки які тебе поглинають під час читання ☕🥐 Ця книга тепер мій топ серед книг для осіннього читання, тож я обов'язково її перечитуватиму кожної осені, адже автор зміг створити неймовірну легку та цікаву історію яку хочеться читати ще і ще 📚🫶

Історія розповідає нам про орчицю Вів, яка вирішила поміняти своє життя та відкрити кав'ярню ☕ Тут не має шаленого перебігу подій, епічності чи смертей, а просто буденні моменти які відбуваються у кав'ярні , вирішення маленьких проблем та ароматна кава, нескінченна кількість випічки та звісно ж, спокій, який охоплює, коли ти занурюєшся в цю історію ✨

Єдине, що необхідно під час читання – це горнятко кави та щось смачненьке поряд 🥐🍫🍩🍪 Бо без цього просто неможливо спокійно читати книгу ! Просто повірте!🙃

Чи маєте ви улюблене видавництво? Я, чесно кажучи, не маю, натомість маю їх кілька. Але, якщо я захочу красиву книгу, то точно спершу звернуся до цього. До оформлення продукції у мене немає жодних нарікань, інколи виникають питання до текстів😄 Але до цієї книги у мене питань не виникло.

Отже, відразу скажу, що це не високо інтелектуальне читання (але від книги з такою обкладинкою ви ж цього і не очікуєте), але дуже тепле, затишне читання, під час якого вам згадуватиметься найкраща кава, вишуканий шоколад і смачнющі десерти, якими ви колись ласували (а може і смакуєте під час читання?).

А ще ви отримаєте альтернативну історію кавоваріння та світ, у якому співмешкають різні види істот та... магія.

"-Лате? Що це значить?
-Ця кава названа на честь гнома-баристи, який їх винайшов, здається, Лате Діаметр. "

І якщо ви не прибічник книг з позначкою 18+, то спішу вас переконати, що тут і близько немає такого обмеження, хіба що є любов, пара поцілунків та впевненість у подальшому щасливому союзі. Нехай і не досить звичному. А ще є дружба, порозуміння, сміливість і безліч інших чеснот.

Такої комфортної книги, я у житті не читала!
Це чистий кайф! Дуже мила історія про орчицю Вів, яка вирішує кардинально змінити своє життя~

Під час читання книги постійно хотілось кавусі і чогось смачненького до неї, бо у тексті все так гарно і смачно описувались🤤😍

Якщо хочете комфортної, затишно-милої книги, в яку ви поринете з головою, то обирайте цю, 100% не прогадаєте💖

Книги Т. Болдрі відносяться до того типу фентезі, яке повинно потрапити мені до настрою, бо якщо я почну роздивлятися світобудову, логічність, проблематику та героїв то це буде повний провал. "Легенди та Лате" були чітким потраплянням, але з "Книжками та кістяним пилом" на жаль магії не сталося.

Ця історія розповідає про вже знайому нам орчицю Вів, яка через поранення потрапляє на вакації до сонного містечка Мурк. В місті абсолютно нічого не відбувається, в ньому нема нічого цікавого, хіба що захаращена книгарня "Чортополох" та ароматна пекарня "Морська пісня". Наша невгамовна Вів навіть з пошматованою ногою вештається містом, шукаючи собі не тільки друзів, але й проблеми і врешті решт знаходить і те і інше.

Я не можу не порівнювати дві книги і скажу що в другій книзі мені набагато більше зайшла лінія з антагоністом, бо тут дійсно була інтрига, небезпека та цікава розв'язка. Але другорядні герої (і тваринка) здалися копіями з минулої книги і слідкувати за ними було не цікаво. Також не вистачило мені затишності та атмосферності, навіть враховуючи те, що більшість подій розгортається в книгарні і як висновок книга читалася довго та нудно.
Що ж, думаю на цьому можна завершити мої експерименти з різновидами фентезі і спокійно повернутися до чогось епічного та пригодницького🤭.

Хороша невибаглива фентезійна книга про книги, але й по всьому.

"Легенди та лате" — це чудова книга, яка випромінює затишок і тепло, але при цьому має несподіваний сюжет для фентезі. Історія починається зі звичного мотиву: головна героїня, Вів, вирішує завершити кар’єру воїна. Однак замість чергової великої пригоди чи битви вона відкриває кав'ярню — що на перший погляд здається простим і навіть буденним рішенням для фентезійному світу.

Саме цей вибір і робить сюжет особливим. Книга кидає виклик типовим фентезійним шаблонам, підкреслюючи не героїчні пригоди, а буденність і процес створення чогось нового. Вів стикається з різними труднощами, не пов'язаними з мечами чи магією, а з пошуком клієнтів, облаштуванням приміщення і популяризацією кави серед мешканців міста, які навіть не знають, що це таке. Такий підхід робить книгу приємно несподіваною.

Хоча на перший погляд здається, що історія розвивається без конфліктів, сюжет все ж має свої виклики. З’являються різні дрібні перешкоди, які змушують Вів знаходити креативні рішення. Ці труднощі мають не стільки епічний масштаб, скільки реалістичну природу, що дозволяє глибше перейнятися її мрією і співпереживати.
Паралельно зі встановленням бізнесу сюжет розвивається через нових персонажів, які стають частиною кав'ярні, приносячи із собою власні історії. Це додає динаміки та певних інтриг, адже кожен із них впливає на розвиток подій і на атмосферу, яка панує у кав'ярні.

Кульмінація історії, коли загроза з минулого Вів повертається, надає сюжету трохи гостроти. Проте і цей момент вирішується не силою, а через взаємопідтримку та нове життя, яке головна героїня вибудувала навколо себе. Це ще раз підкреслює ідею, що справжня сила іноді полягає не в битвах, а у здатності створювати, допомагати та будувати нове життя.
Загалом, сюжет "Легенд та лате" більше про шлях, ніж про досягнення мети. Книга не просто розповідає історію змін, а дарує читачеві можливість спостерігати за тим, як іноді найпростіші речі — кав'ярня, нові знайомства, смачна кава — можуть змінити життя.

🥐Усе хороше починається з випічки.⠀
🤫Знаєш, що спільного в книгарки й священника? Вони не виказують звірених їм таємниць☺️⠀
⠀
Йосип голий яка то файна книжка 🤣🤣то все що вам треба знати - тому бігом взяли і читаєте поки осінь грає барвами на дворі.⠀
І я використала фразу, яка часто злітає з вуст героїні Рути - книгарки на березі моря.⠀
⠀
Маємо описані свіженькі пригоди Вів, але за 20 років до моменту створення кавʼярні «Легенди і лате». Побачимо юну, запальну, сповнену сил орчицю, яка втрапила в незлецьку перипетію. Тому має вимушену відпустку і обживається в маленькому приморському містечку. Велика частка її життя до переломного моменту.⠀
⠀
Назва нам говорить буде багато книг, книгарня з назвою «Чортополох» +одна бісівська некромантка та її ватага мертвяків. Я насміялася від душі над битвою проти потойбічної нечисті. Магія кісток точно приверне вашу увагу.⠀
⠀
Вів має добру бізнесову жилку, бо знає де заробити грошенят і як їх можна вкласти. Її добре серце і сталеві мʼязи прийдуть на допомогу потребуючим. Тут вона заживе доброї слави і поваги. І напевно вперше здобуде подруг в лиці Рути та Ґалліни і романтичні поривання до пекарки Мейлі.⠀
⠀
А як же гарно Мейлі звертається до Вів не інакше як мармелядко чи паляничко😋😋😋⠀
⠀
Де є книги там є натяк на розпусні книги 😜😜не важливо яке століття, часовий пояс чи куточок землі всюди знайдуться поціновувачі палкої літератури) ⠀
⠀
Я з задоволенням та захопленням спостерігала як панянки дають нове дихання старенькій закинутій і Богом забутій книгарні. Книг тут все таки більше ніж кістяків. Хоча пан Лантух вас однозначно здивує.⠀
⠀
Ну все беру Коржика (наймилішого в світі грифтерєра і йду їсти смачні булочки )⠀
⠀