Тревіс Болдрі

Найкраще в цій книзі - це все, що пов'язане з кавою і неймовірний щуролюд Наперсток - він же талановитий пекар (тут у мене були стійкі асоціації з Рататуєм)). З плюсів: це однозначно щось новеньке) Подібний фентезійний світ, де всі діють одночасно: гноми, сукуб, орчиця, фейрі тощо - я зустрічаю вперше, чесно) Та й мені подобається більше, коли головні герої люди чи максимально подібні до людей.

Окремо скажу, що тут є тема ЛГБТ, але натомість це дуже невинна книжка, якщо так можна сказати. Така тема у фентезі для мене теж щось нове.

З дівчатами перекинулись кількома словами стосовно книжки і я погоджусь з ними, що сюжет тут просідає чи то пак - відсутній. Кава і все, що з нею пов'язане, атмосфера кав'ярні, дух старовини - це все було гарно, мило. Але решта - не захоплює, не чіпляє.

"Гей, чуєш? А що воно таке, та кав'ярня, бодай йому грець?"

Книга, яка стала сенсацією буктоку і хоч мене таким не проймеш та зацікавив більше саме жанр – cozy fantasy, тобто затишне фентезі і ось тут визначення просто в яблучко.

Початок епічний і трохи такий бррр, з хрускотом та чваканням, але потім чим далі, тим затишніше і миліше стає ця історія.

Ми крок за кроком разом з орчинею Вів будемо будувати та лаштувати кав'ярню, привчати "темний люд" до "зернової води" і годувати смачнючою випічкою. Ооо, ці описи смаколиків від Наперстка я читала зі слиною на очах 🤣
Сіннабони, круасани, кантуччіні – їх легко розпізнати у рецептах милого мишолюдика 🥰

Але звісно лаштувати щось в новому місці з допомогою друзів легко, та що, як почнуться "палки в колеса"? Отут історія знов набуває більш епічного обороту, але не переходить межу, просто ми продовжуємо спостерігати за героями, але ще й трохи переживаємо, що ж буде далі 😉

Історія, яка максимально була мені в настрій та бажання відпочити й розслабитися, адже вона просотана дружбою, вайбом затишку та тепла, легка романтична лінія схожа на пінку капучино, приємна та ненав'язлива...
А ще там є фантастична Приязнь, хто читав, той зрозуміє 😍

Оформлення цієї історії чудове, як завжди, кожна деталька має значення і приємно як гарно та уважно наше видавництво до цього підійшло ✨️

Ну, а тепер піду вип'ю горнятко кави, чого і вам бажаю 😏♥️

В світі величезного фентезі різноманіття нам потрібні такі cozy історії, як "Легенди та лате" ☕️❤️

Насправді перше, що привернуло мою увагу - обкладинка книги. Побачити таке расове різноманіття у вигляді орчиці та сукуба можна доволі рідко. Проте сам жанр книги "затишне фентезі" без сумніву став останнім поштовхом у справі купувати книгу чи ні.
Знаєте, інколи хочеться відволіктися від епічних битв та складних світоустроїв і почитати щось просте, ненав'язливе та супер-миле. Ця книга виявилася саме такою 👇
⠀
Головна героїня орчиця Вів стомилася від битв і одного дня вирішує змінити все своє життя та замінити меч на кавоварку, а іншими словами заснувати кав'ярню в тому місті, де про каву ніхто нічого не чув. Звичайно ж це довгий і складний шлях довіри, випробовувань та викликів.
⠀
Проте те, за що я люблю жанр cozy fantasy - це величезна підтримка персонажів. І Вів проходить через всі складнощі не сама, а з новими та старими друзями.
⠀
Гобліном-теслею, якому не вистачало віри у свої сили.
Сукубкою, яка хотіла знайти своє місце та перестати тікати.
Щуролюдику, який за горнятко ароматного лате був готовий готувати справжні шедеври.
⠀
І для мене "Легенди та лате" стала тією книгою, до якої я би хотіла повертатися в ті часи, коли втрачатиму віру в свої сили або матиму бажання опинитися в затишному світі підтримки друзів ❤️
Дехто казав, що книга надзвичайно нудна та без сюжету. Але мені вона потрапила в той настрій, коли і хотілося чогось повільного та не складного. Хоча повірте, драма тут теж є))
⠀
Я зрозуміла захоплююся тим, як Вів одного дня вирішила повернути курс свого життя на 180 градусів та спробувати абсолютно іншу справу. Це потребує неабиякої хоробрості!
І тому я із задоволенням ставлю книзі найвищий бал та з величезним нетерпінням чекатиму на другу книгу автора з цього всесвіту 😍

Я не фанат милих книжок та й від фентезі, як від жанру, я очікую масштабності та епічності, але Тревіс Болдрі примудрився зробити так, що я її захватом читала цe затишне фентезі 😌.⠀

Орчиця Вів, втомившись від битв, вирішує кардинально змінити життя і присвятити його гарячому гномському напою☕. Для цього вона добуває камінь, який за легендами приносить удачу, вивчає лей-лінії щоб знайти "правильне" місце і відкриває першу в місті кав'ярню.⠀

Чи то камінь дійсно притягує удачу чи Вів просто притягує правильних людей (точніше створінь), але невдовзі її заклад стає популярним. В ньому з'являється геніальний кухар, бард, помічниця та будівельник які стануть основною підтримкою нашої героїні. В історії, звісно, присутні поганці, які створюють проблеми, але протистояння героїв не буде трагічним, адже насамперед це затишне фентезі.⠀

Скажу чесно, сюжету у глобальному розумінні цього слова в книзі нема. Є просто Вів, яка будує кав'ярню і нам доволі детально розповідають про процес. Автор написав таку відпочивальну книгу, з якою мій мозок просто вимкнувся і спостерігав за тим як Вів робить те, що хотіла б робити я😏.⠀

Чи було цікаво читати? Так. Чи викликала книга у мене емоції? Так. Чи були в книзі цікаві думки? Так. Тож для мене цього досить, щоб вважати книгу вартою уваги.
Попереджаю: не читайте на голодний шлунок! Бо будете як я мріяти про булочки🥐

Найкращий епіграф/цитата з тексту: Те, що непідвладне полум’ю, незнищенне.

Не розумію, яким саме чином, але Тревісу Боулдрі вдалося створити надзвичайно теплу та комфортну книгу. Ви не знайдете тут надзвичайної епічності, легендарних битв, подій, що змінюють весь світ. О ні, тут мова про одну єдину долю, яка розвивається на наших очах.

Орчиця Вів задумала поміняти своє життя – зробити карколомний стрибок від шукачки пригод та найманки, до створення власної кав’ярні. Створити нарешті для себе дім, в якому можна спокійно жити та займатися справою, що захопила її з першого аромату в далекому гном’ячому містечку Азимут. Кава – це головний стрижень всієї оповіді, бо вона стає новинкою для кожного нового героя, і наче вир, захоплює їх, доєднуючи до долі головної героїні.

Атмосфера, створена письменником надзвичайно домашня та знайома. Тут і проблеми сприйняття інших, коли в тобі бачать тільки образ, намальований суспільною свідомістю – не можна бути вищим і сильнішим за більшість, аби тебе не вважали дурним дуболомом. Важкі рішення про серйозні зміни в житті, симпатії та антипатії, спроби перебороти себе та свої старі звички, та стати зовсім іншою людиною (чи орчицею, в даному випадку). Також тут присутні і дрібні радощі за побутові звитяги, особливо важливі, коли все життя відчуваєш себе не таким, «неправильним». Проте з правильною компанією це все сходить нанівець. Бо ти поруч зі своїми людьми, там і тоді, де і маєш бути.

Особливу мою любов отримали персонажі – вони живі, різноманітні, з власними характерами та особливостями. Кожен з них унікальний, хоча комусь з читачів і може здатися, наче немає в світі стількох хороших людей… Але ж насправді хороших людей (і не тільки людей) більше ніж поганих. Маленький щуролюдик Наперсток, що спілкується жестами і натяками, молода суккуба, яка шукає своє місце в житті і не хоче знову тікати зважаючи на осуд та упередженість суспільства, старий гоблін, що став майстром в своїй справі, але все ще не знайшов визнання у сусідів-людей. Всі вони стануть для вас хорошими товаришами, за долею яких цікаво спостерігати і до пригод яких захочеться повернутися ще не раз.

Читаючи цю книгу, обов'язково заваріть собі горнятко запашної кави, аби якнайглибше зануритися в неймовірну атмосферу! ☕