Тревіс Болдрі

Книги Т. Болдрі відносяться до того типу фентезі, яке повинно потрапити мені до настрою, бо якщо я почну роздивлятися світобудову, логічність, проблематику та героїв то це буде повний провал. "Легенди та Лате" були чітким потраплянням, але з "Книжками та кістяним пилом" на жаль магії не сталося.

Ця історія розповідає про вже знайому нам орчицю Вів, яка через поранення потрапляє на вакації до сонного містечка Мурк. В місті абсолютно нічого не відбувається, в ньому нема нічого цікавого, хіба що захаращена книгарня "Чортополох" та ароматна пекарня "Морська пісня". Наша невгамовна Вів навіть з пошматованою ногою вештається містом, шукаючи собі не тільки друзів, але й проблеми і врешті решт знаходить і те і інше.

Я не можу не порівнювати дві книги і скажу що в другій книзі мені набагато більше зайшла лінія з антагоністом, бо тут дійсно була інтрига, небезпека та цікава розв'язка. Але другорядні герої (і тваринка) здалися копіями з минулої книги і слідкувати за ними було не цікаво. Також не вистачило мені затишності та атмосферності, навіть враховуючи те, що більшість подій розгортається в книгарні і як висновок книга читалася довго та нудно.
Що ж, думаю на цьому можна завершити мої експерименти з різновидами фентезі і спокійно повернутися до чогось епічного та пригодницького🤭.

Хороша невибаглива фентезійна книга про книги, але й по всьому.

"Легенди та лате" — це чудова книга, яка випромінює затишок і тепло, але при цьому має несподіваний сюжет для фентезі. Історія починається зі звичного мотиву: головна героїня, Вів, вирішує завершити кар’єру воїна. Однак замість чергової великої пригоди чи битви вона відкриває кав'ярню — що на перший погляд здається простим і навіть буденним рішенням для фентезійному світу.

Саме цей вибір і робить сюжет особливим. Книга кидає виклик типовим фентезійним шаблонам, підкреслюючи не героїчні пригоди, а буденність і процес створення чогось нового. Вів стикається з різними труднощами, не пов'язаними з мечами чи магією, а з пошуком клієнтів, облаштуванням приміщення і популяризацією кави серед мешканців міста, які навіть не знають, що це таке. Такий підхід робить книгу приємно несподіваною.

Хоча на перший погляд здається, що історія розвивається без конфліктів, сюжет все ж має свої виклики. З’являються різні дрібні перешкоди, які змушують Вів знаходити креативні рішення. Ці труднощі мають не стільки епічний масштаб, скільки реалістичну природу, що дозволяє глибше перейнятися її мрією і співпереживати.
Паралельно зі встановленням бізнесу сюжет розвивається через нових персонажів, які стають частиною кав'ярні, приносячи із собою власні історії. Це додає динаміки та певних інтриг, адже кожен із них впливає на розвиток подій і на атмосферу, яка панує у кав'ярні.

Кульмінація історії, коли загроза з минулого Вів повертається, надає сюжету трохи гостроти. Проте і цей момент вирішується не силою, а через взаємопідтримку та нове життя, яке головна героїня вибудувала навколо себе. Це ще раз підкреслює ідею, що справжня сила іноді полягає не в битвах, а у здатності створювати, допомагати та будувати нове життя.
Загалом, сюжет "Легенд та лате" більше про шлях, ніж про досягнення мети. Книга не просто розповідає історію змін, а дарує читачеві можливість спостерігати за тим, як іноді найпростіші речі — кав'ярня, нові знайомства, смачна кава — можуть змінити життя.

🥐Усе хороше починається з випічки.⠀
🤫Знаєш, що спільного в книгарки й священника? Вони не виказують звірених їм таємниць☺️⠀
⠀
Йосип голий яка то файна книжка 🤣🤣то все що вам треба знати - тому бігом взяли і читаєте поки осінь грає барвами на дворі.⠀
І я використала фразу, яка часто злітає з вуст героїні Рути - книгарки на березі моря.⠀
⠀
Маємо описані свіженькі пригоди Вів, але за 20 років до моменту створення кавʼярні «Легенди і лате». Побачимо юну, запальну, сповнену сил орчицю, яка втрапила в незлецьку перипетію. Тому має вимушену відпустку і обживається в маленькому приморському містечку. Велика частка її життя до переломного моменту.⠀
⠀
Назва нам говорить буде багато книг, книгарня з назвою «Чортополох» +одна бісівська некромантка та її ватага мертвяків. Я насміялася від душі над битвою проти потойбічної нечисті. Магія кісток точно приверне вашу увагу.⠀
⠀
Вів має добру бізнесову жилку, бо знає де заробити грошенят і як їх можна вкласти. Її добре серце і сталеві мʼязи прийдуть на допомогу потребуючим. Тут вона заживе доброї слави і поваги. І напевно вперше здобуде подруг в лиці Рути та Ґалліни і романтичні поривання до пекарки Мейлі.⠀
⠀
А як же гарно Мейлі звертається до Вів не інакше як мармелядко чи паляничко😋😋😋⠀
⠀
Де є книги там є натяк на розпусні книги 😜😜не важливо яке століття, часовий пояс чи куточок землі всюди знайдуться поціновувачі палкої літератури) ⠀
⠀
Я з задоволенням та захопленням спостерігала як панянки дають нове дихання старенькій закинутій і Богом забутій книгарні. Книг тут все таки більше ніж кістяків. Хоча пан Лантух вас однозначно здивує.⠀
⠀
Ну все беру Коржика (наймилішого в світі грифтерєра і йду їсти смачні булочки )⠀
⠀

«ТЕ, ЩО НЕ ПІДВЛАДНЕ ПОЛУМʼЮ,⠀
НЕЗНИЩЕННЕ»⠀
⠀
“Речі не обовʼязково мають лишатися такими, якими були спочатку.”⠀
⠀
Направду затишне, комфортне і веселе фентезі. Тут небагато героїв і їхні раси ми добре знаємо: ельфи, фейрі, щуролюдики, гноми і одна велика, проте чарівна захисниця хижо-кішка.⠀
⠀
Молодка і запальна орчиця Вів вирішила покінчити з кривавими битвами і звитягами і осісти в невеличкому містечку і відкрити кавʼярню. Сучасний люд про таке навіть не чув, гарячий ароматний напій, але не чай😅😅😎⠀
⠀
В книзі чудові опису всіх процесів: від будівництва кавʼярні до самого процесу заварювання зерен. А чого вартує читати про процес приготування булочок з корицею і всіляких пундиків - чесно вам тектиме слинка, автор точно знав про що пише.⠀
⠀
Вів відкрила не просто місце, де можна випити ароматного заморського делікатесу з випічкою, вона обʼєднала біля себе відкритих, щирих, вірних людей. Напарниця Тандрі займає особливе місце в серденьку ❤️⠀
⠀
А без Майстра Тала і кондитера Наперстка це місце могло на завжди залишитись розбитим коритом з ароматом старої конюшні. Адже не магічні камені притягують вдачу і грошики, щоб досягти успішного бізнесу потрібно вкласти багато крові, поту і частинок власної душі.⠀
⠀
Я з книгою гарно відпочила, на сміялась 🥳⠀
Рекомендую на осінні затишні читання.⠀
⠀
І хто сильно любить сінабони чи булочки з корицею - вам сюди точно 🙈⠀
⠀
Часи тут давні, ще до появи електрики - тож кавʼярня Вів освічується свічками, тут тріскотить вогонь у печах Наперстка. А ще поки гості пʼють каву і не тихо гомонять за великих столом поряд муркоче хижокішка Приязнь і відчувається це ніби невеликий каменепад.⠀
⠀
Автор нам описує відносини між двома дівчатами, але все дуже мило і цнотливо. ⠀
⠀
🍩 Гаряче горнятко фантастичного світу з романтичною пінкою вам гарантовано🍪⠀
⠀
Оформляється фантастичне 🥰❤️

Орчиця Вів вирішила змінити своє життя й піти на зустріч своїй мрії - відкрити кав'ярню. Але ж почати життя з чистого листа не так вже й легко...
Було цікаво спостерігати за шляхом головної героїні.
Також в цій книзі можна зустріти багато фентезі-персонажів: тут є і гобліни, і орки, і ельфи, і гноми, і фейрі...
Це історія про неабияку силу волі, цілеспрямованість, про підтримку та справжню дружбу.
Книга ідеальна для затишних осінніх читань з горнятком запашної кави або какао. Під час читання мені хотілося приготувати печиво або булочки з корицею та насолоджуватися історією.
Для тих, хто хоче відволіктися від подій навколо або просто розслабитися - рекомендую. Мені книга сподобалась, продовження читати буду, бо цікаво, чим все скінчиться, але для мене ця історія на один раз - навряд чи я до неї ще раз повернуся.

Хочете захопливий і оригінальний фентезійний роман, який перенесе вас у чарівний світ, де герої зіштовхуються з труднощами і пригодами, але роблять це у контексті звичайного, повсякденного життя?

Тоді «Легенди та Лате» Тревіса Болдрі саме для вас.

Головна героїня, Вів, колишня войовниця, яка вирішує залишити своє минуле і відкрити кав’ярню в маленькому містечку.

Вона має мрію створити місце, де люди зможуть знайти спокій і насолоду від смачної кави та неперевершеної випічки.

На мою думку, центральною темою цього фентезі є ідея другого шансу🤔

Головна героїня намагається залишити своє бойове минуле і почати нове життя з чистого аркуша, що додає цій історії оптимізму та надії на щось кардинально нове.

Книга підкреслює важливість дружби та підтримки один одного.

Роман акцентує увагу на маленьких радощах життя, таких як приготування кави, створення затишку та дружні стосунки.

Від цього книга здається ще більш затишнішою та теплішою.

Стиль автора надзвичайно легкий та простий.

Також автор вміло поєднує гумор і серйозність, що додає роману особливого шарму.

Кожен персонаж книги має свою унікальну особистість та історію і від цього вони стають живими і цікавими.

А ще автор детально описує процес приготування кави та інші життєві ситуації в кав’ярні🥰

Загалом хочу сказати, що ця книга — щось нове у жанрі фентезі. Вона показує, що навіть у чарівному світі можна знайти місце для простих радощів і буденних пригод.

Ця книга пропонує відпочити від звичних епічних (любовних) фентезійних пригод та зануритися у світ, де важливі прості радощі і людські стосунки.

Що я можу сказати про цю книжку? Це справді дуже затишне фентезі. Це незвичний для мене жанр, бо я звикла до фентезі з битвами, війнами, політикою, романтикою, але не ось таким... не повсякденним життям й роботою головних героїв в кав'ярні. Але це не погано, це насправді навіть класно, бо можеш уявити себе на місці головних героїв 😍

У Вів все виходить, за що б вона не бралась, в неї все виходить без труднощів, вона всього досягає і за цим теж цікаво спостерігати, бо, ну блін, хочеться, щоб і в житті було так само, але але... Мені це теж дуже сподобалось, бо ця книжка вона про комфорт, про затишок (хоча звісно був один досить сумний момент і мені було дуже шкода і Вів, і Тандрі, і інших)

Романтична лінія між Вів і Тандрі тут дуже поверхова, можна навіть сказати, що її тут і нема (окрім деяких моментів) і це теж дуже класно, як нас підводили до цього, до їх почуттів, що вони не кинулись зразу одна на одну, а в них все поступово, ніжно 🥰

Мені дуже сподобалося, раджу 😍

Неймовірна ода силі книг, книжковим магазинам, дорослішанню та друзям, яких зустрічаєш на своєму шляху.

Цікаве і затишне фентезі, що залишає приємне відчуття післясмаку.

Боже, це просто неймовірна історія! Вона така затишна. Як же мені подобаються такі історії, де герої намагаються десь осісти, влаштуватися та спокійно жити своїм життям:)
p.s. як поціновувачу корейських вебтунів, я рекомендую її прочитати😉

Вів орчиня-воїн. Дівчина втомилась від постійних завдань і кровопролиття. Та ще й то поперек тягне то кави ніде нема. (Ну і скажіть що це не життєво)
Так от вона вирішила все кинути і відкрити кафе в невеликому містечку. Там,до речі,ніхто не знав не те що таке кавʼярня,так і кави не куштував.

Тож вона купує закинуту конюшню і винаймає помічників.

Здавалося б,ну все,спокійне життя. Але ні,в місті є свої «банди»,заговори і правила. Тож Вів ставитимуть «палки в колеса» і в що це обернеться-читаємо.
.
Одразу зізнання: якби це була книга про расу людей-я б потонула у ванілі і навряд зацінила б книгу.

Але тут головна героїня-орк. Її подружка- сукуб. Мій найулюбленіший персонаж -крисо -людина і гоблін столяр.
Коротше все те що я обожнюю і для мене це автоматично додає бали.
.
Історія дуже-дуже тепла і затишна. Розмірена. Лампова. І всі інші епітети в цьому руслі.

Та давно не було такого щоб мені аж на стільки зайшла книга саме в жанрі легкого ромфанту. А все завдяки тому,що автор зміг втримати баланс і не злився в суцільний ванільний сироп.
.
Ще що дуже сподобалось-проблематики. Хоч світ і фентезійний,та проблеми конкуренції,заговорив і пліток-абсолютно людські і зрозумілі.
.
Сама історія дуже передбачувана і стара як світ. Та саме завдяки майстерності автора в ній є купа родзинок….і кави)