Томас Кініллі

Ви чули про Оскара Шиндлера?
Я, власне, тільки чула, але не читала і не дивилася кіно.

То ким був цей Оскар Шиндлер, який рятував євреїв в окупованій німцями Польщі?
Благородною людиною чи бізнесменом?

Боюся, книжка Кініллі вичерпної відповіді не дасть. Автор розповідає про дитинство і юність свого героя, про його шлях до Польщі. Фанатиком Гітлера Шиндлер не був, але й святим теж. Вмів опинитися у потрібному місці у потрібний час, і заводити вдалі знайомства. Веселий гедоніст, спеціаліст у товарах з чорного ринку, він став наближеним про найвладніших нацистів окупованого міста, і скористався цим.

Була собі у Кракові фабрика, а після окупації вона стала "Емалією" Шиндлера. Робили там і посуд, і зброю. А працювали там євреї. І Кініллі пише, що умови там були набагато кращими, ніж у інших місцях.

Оскар заробляв. І витрачав кошти - і на своє розкішне життя, і на порятунок життів своїх працівників та їхніх родин.

Кініллі розповідає не лише про Шиндлера, а й про "його євреїв", як він пише. І про злочини нацистів. Попри те, що на цю тему написано уже дуже багато, горе і несправедливість не перестають вражати. Наскільки сильною була жорсткість і зневага до людського життя, наскільки важко було врятувати себе і свою родину.

Описуючи діяльність Шиндлера, автор досить сильно його ідеалізує. Але доступ до більш сучасної інформації, зокрема, і до інтерв'ю дружини Шиндлера, спонукає трохи прикрутити градус захоплення цим чоловіком. Не пройшло повз мене і те, що автор постійно підкреслює, що охоронці у таборі - українці, допомогають нацистам - українці. Хотілося б знати, які джерела він використовував.

Але не забуваю, що це не нонфікшн і не біографія, а роман про сміливого чоловіка, а саме таким Шиндлер і був: ризиковим і яскравим. Можливо, саме і це треба було його працівникам - трохи наївного оптимізму і переконливих обіцянок, щоб протриматися.

Успішний бізнесмен Оскар Шиндлер відкриває в Кракові фабрику з виготовлення посуду. Для нього євреї з гетто і табору Плашув — просто дешева робоча сила. Однак зовсім скоро він відчуває безмежну повагу та співчуття до своїх робітників. Коли людей з Плашува починають перевозити до Аушвіцу, Оскар за допомогою свого друга, Іцхака Штерна, складає список тих, кого він нібито бере на фабрику.

До нього увійшли понад тисячу людей, приречених на смерть. Аби врятувати їх, Шиндлер не шкодував ані грошей, ані сил, ані часу.

Коли раніше читала книги про війну, про рабство це були просто книги, просто розповіді, просто історії. Але зараз розумієш що за кожною цифрою загиблих ховається справжні трагедії, розбиті сім'ї, діти сироти. Розумієш що це не просто загиблі це чиїсь діти, батьки, чиїсь кохані. І тепер читаючи цю книгу, розумієш як страшно це було, розумієш що історія знову повторюється тільки тепер в нас. І зараз також є добрі люди, справжні герої нашого часу, котрі ризикуючи собою рятують інших. Це тяжка книга, це справжня історія без прикрас, це війна.....

"Той, хто врятує одне життя, врятує цілий світ".

✡️ На початку Другої світової війни німець Оскар Шиндлер відкриває в Польщі підприємство з виробництва емалевого посуду. Євреї з Плашувського табору праці стають для Шиндлера, який є членом нацистської партії, безкоштовною робочою силою.

Та коли Оскар стає свідком страшних звірств, він вирішує будь-що протистояти цій системі.Тому, коли євреїв з його фабрики хочуть відправити в Аушвіц, Шиндлер не шкодує ані грошей, ні сил, щоб врятувати якомога більше людей від смерті.

Він той, хто дає надію... А потрапити на фабрику Шиндлера - це те саме, що витягнути щасливий квиток у життя.

✡️ Твір написаний на основі реальних історичних подій. Розповідь заснована на документальній та іншій інформації, яку надали знайомі, повоєнні друзі Оскара та врятовані Шиндлером євреї.

На тлі воєнної Польщі автор поступово розкриває історію істинного арійця, Оскара Шиндлера, який зіткнувся з нелюдським, жорстоким ставленням до ні в чому невинних людей, яких прирекли на смерть.

І тут так цікаво спостерігати цей переломний момент, непростий шлях відчайдушної людини, якій вдалося здійснити неможливе - обманути владу і врятувати 1200 в'язнів концтабору. За всю історію війни це найбільша кількість врятованих однією людиною життів.

Мені сподобалось, що автор зображає Оскара аж ніяк не святенником - він серцеїд, якому притаманні звичайні людські слабкості.
Життя Оскара - це співпраця зі злом, він "вірив, що можна випивати з дияволом і при цьому за келихом коньяку впливати на баланс зла у світі".

Проте його любов до людей, прагнення до справедливості, жертовність, вміння балансувати на межі між життям і смертю вражають та гідні поваги.

✡️Я була впевнена, що ця книга розіб'є мені серце. Вона дійсно емоційно важка, болюча, бо життя Оскара переплітається з трагічними історіями євреїв, кожна з яких могла б лягти в основу драматичної книги.

Та насправді цей твір життєствердний. Він наглядно показує, що навіть в найтемніші часи завжди є надія на порятунок, а військові злочинці обов'язково будуть справедливо покарані🙏

Сіра, важка, похмура книга. Важко було продиратися крізь нагромадження подій, прізвищ, імен та німецьких звань. Тематика - цікава і важлива, це однозначно. Друга світова війна. На території Польщі нацистська Німеччина облаштовує концтабори для євреїв, йде повномасштабна війна, спрямована на знищення цілого народу. І серед німецького правління, багатіїв та верхівки є такий собі загадковий Оскар Шиндлер, власник надзвичайно важливої та перспективної фабрики з виготовлення посуду "Емалія". Хитрими способами йому вдається залучити на роботу до своєї фабрики більше 1000 євреїв, врятувавши їм життя. Оскар Шиндлер - особа загадкова та майже міфічна в цій книзі. Ми не бачимо, яким він був точно, ніхто не знає його конкретних мотивів: чому він робить те, що робить? Він любить євреїв? Йому шкода знедолений народ? Чи, можливо, він відчуває задоволення від протистояння системі? Чи він відчуває свою вину? Ми не знаємо.

Книга радше документальна, ніж художня. Тут немає емоцій, душевних терзань, сліз, лише гола жорстокість та правда, якою вона була. Мені дуже важко оцінити художність цієї книги, читати було надзвичайно складно! Інколи навіть складалося враження, що свою високу оцінку нагороду і визнання книга отримала завдяки власне темі, а не самій книзі, хоча автор проробив колосальну роботу, збираючи матеріал, адже в книзі багато посилань на спогади.

В контексті даної теми варто згадати книгу Джоді Піколт "Уроки милосердя", котра теж торкається цієї тематики, і вона як на мене набагато емоційніша. А "Список Шиндлера" я не скоро захочу перечитати знову, ця сірість, похмурість зображуваних в ній подій, складність тексту не сприяли задоволеному читанню. Все описується на одній ноті - вбиства, знущання, Аушвіц-Біркенау, добро, співчуття.... Чула, що фільм вражає куди більше за книгу. Що ж, таке буває рідко, варто, напевне, переглянути стрічку.

Колись давно я дивилася фільм, потім прочитала книгу, а потім знову вирішила передивитися кіно. Обидва твори чудові, вони дуже близькі і чудово доповнюють один одного.

«Список Шиндлера» - це історичний роман, всі його дійові особи реальні. Книга розповідає про ІІ світову війну, а особливо про геноцид єврейського народу.

«Три тисячі убивств на день – цілком у можливостях нової техніки. Крематорії, які мали зробити так, аби застарілі методи утилізації трупів не гальмували новий метод знищення, ще будувалися. … Усі камери й печі працювали… За даними спротиву, десять тисяч смертей на день не були чимось неймовірним для Аушвіцу-2»

Я читала ці рядки і дивувалася… Уже скільки багато я про це читала і дивилася фільмів, знаю про ці жахливі вбивста. Чому, чому ці страхіття не відгукуються у моїй душі? Можливо, що ці тисячі тисяч залишилися безіменними, а просто статистичними цифрами? А тоді далі, у тексті знайшла відповідь на своє питання: «Писати про такі речі сьогодні – банально стверджувати загальновідомі історичні факти. Але дізнатися про таке у 1942 році було як грім серед ясного червневого неба, глибоким емоційним струсом, відчуттям розладу в тій зоні мозку, де зібрано стійкі уявлення про людство і його можливості.»

Оскар Шиндлер – німець, підприємець, авантюрист, який завдяки своїй вдачі, зумів організувати бізнес під час війни у Кракові. Він порахував, що найняти на роботу євреїв дешевше, ніж поляків. Можливо він і сам не очікував, чим обернеться для нього це рішення. Скільки прибутку він отримає, а скільки втрат понесе?

«Старі Оскарові товариші по чарці, …, часто вважали Шиндлера за жертву такого собі єврейського вірусу. І то була не метафора. Вони справді так це і сприймали, не винуватячи хворого. Вони бачили: таке траплялося і з іншими непоганими людьми. Якусь ділянку мозку вражала чи то бактерія, чи то чарівна сила. Якби їх хто-небуть спитав, чи ця недуга заразна, вони б відповіли: о так, і дуже!»

Шиндлер – людина, яка бачачи усі ті жахіття, які відбуваються з євреями, зумів усіма правдами, а у більшості випадків - неправдами, врятувати тисячу двісті людей, над якими нависала машина смерті. Так, його «година слави» припала на війну, а от у післявоєнний час він втратив практично все. Але що таке гроші, коли по всьому світу була 1200 «євреїв Шиндлера» готових допомогти, які «були для нього єдиною душевною і матеріальною підтримкою.» «На вулицях Франкфурта на нього дивилися косо, кидали в нього каміння, якісь робітники сміялися й казали, що його слід було спалити разом з євреями». А от в Тель-Авіві, його проголосили Праведником. «Поміж багатьох неправовірних Бог Ізраїлю завжди тримає, як закваску, праведних людей».