Томас Кініллі

"Той, хто врятує одне життя, врятує цілий світ".

✡️ На початку Другої світової війни німець Оскар Шиндлер відкриває в Польщі підприємство з виробництва емалевого посуду. Євреї з Плашувського табору праці стають для Шиндлера, який є членом нацистської партії, безкоштовною робочою силою.

Та коли Оскар стає свідком страшних звірств, він вирішує будь-що протистояти цій системі.Тому, коли євреїв з його фабрики хочуть відправити в Аушвіц, Шиндлер не шкодує ані грошей, ні сил, щоб врятувати якомога більше людей від смерті.

Він той, хто дає надію... А потрапити на фабрику Шиндлера - це те саме, що витягнути щасливий квиток у життя.

✡️ Твір написаний на основі реальних історичних подій. Розповідь заснована на документальній та іншій інформації, яку надали знайомі, повоєнні друзі Оскара та врятовані Шиндлером євреї.

На тлі воєнної Польщі автор поступово розкриває історію істинного арійця, Оскара Шиндлера, який зіткнувся з нелюдським, жорстоким ставленням до ні в чому невинних людей, яких прирекли на смерть.

І тут так цікаво спостерігати цей переломний момент, непростий шлях відчайдушної людини, якій вдалося здійснити неможливе - обманути владу і врятувати 1200 в'язнів концтабору. За всю історію війни це найбільша кількість врятованих однією людиною життів.

Мені сподобалось, що автор зображає Оскара аж ніяк не святенником - він серцеїд, якому притаманні звичайні людські слабкості.
Життя Оскара - це співпраця зі злом, він "вірив, що можна випивати з дияволом і при цьому за келихом коньяку впливати на баланс зла у світі".

Проте його любов до людей, прагнення до справедливості, жертовність, вміння балансувати на межі між життям і смертю вражають та гідні поваги.

✡️Я була впевнена, що ця книга розіб'є мені серце. Вона дійсно емоційно важка, болюча, бо життя Оскара переплітається з трагічними історіями євреїв, кожна з яких могла б лягти в основу драматичної книги.

Та насправді цей твір життєствердний. Він наглядно показує, що навіть в найтемніші часи завжди є надія на порятунок, а військові злочинці обов'язково будуть справедливо покарані🙏

Сіра, важка, похмура книга. Важко було продиратися крізь нагромадження подій, прізвищ, імен та німецьких звань. Тематика - цікава і важлива, це однозначно. Друга світова війна. На території Польщі нацистська Німеччина облаштовує концтабори для євреїв, йде повномасштабна війна, спрямована на знищення цілого народу. І серед німецького правління, багатіїв та верхівки є такий собі загадковий Оскар Шиндлер, власник надзвичайно важливої та перспективної фабрики з виготовлення посуду "Емалія". Хитрими способами йому вдається залучити на роботу до своєї фабрики більше 1000 євреїв, врятувавши їм життя. Оскар Шиндлер - особа загадкова та майже міфічна в цій книзі. Ми не бачимо, яким він був точно, ніхто не знає його конкретних мотивів: чому він робить те, що робить? Він любить євреїв? Йому шкода знедолений народ? Чи, можливо, він відчуває задоволення від протистояння системі? Чи він відчуває свою вину? Ми не знаємо.

Книга радше документальна, ніж художня. Тут немає емоцій, душевних терзань, сліз, лише гола жорстокість та правда, якою вона була. Мені дуже важко оцінити художність цієї книги, читати було надзвичайно складно! Інколи навіть складалося враження, що свою високу оцінку нагороду і визнання книга отримала завдяки власне темі, а не самій книзі, хоча автор проробив колосальну роботу, збираючи матеріал, адже в книзі багато посилань на спогади.

В контексті даної теми варто згадати книгу Джоді Піколт "Уроки милосердя", котра теж торкається цієї тематики, і вона як на мене набагато емоційніша. А "Список Шиндлера" я не скоро захочу перечитати знову, ця сірість, похмурість зображуваних в ній подій, складність тексту не сприяли задоволеному читанню. Все описується на одній ноті - вбиства, знущання, Аушвіц-Біркенау, добро, співчуття.... Чула, що фільм вражає куди більше за книгу. Що ж, таке буває рідко, варто, напевне, переглянути стрічку.

Колись давно я дивилася фільм, потім прочитала книгу, а потім знову вирішила передивитися кіно. Обидва твори чудові, вони дуже близькі і чудово доповнюють один одного.

«Список Шиндлера» - це історичний роман, всі його дійові особи реальні. Книга розповідає про ІІ світову війну, а особливо про геноцид єврейського народу.

«Три тисячі убивств на день – цілком у можливостях нової техніки. Крематорії, які мали зробити так, аби застарілі методи утилізації трупів не гальмували новий метод знищення, ще будувалися. … Усі камери й печі працювали… За даними спротиву, десять тисяч смертей на день не були чимось неймовірним для Аушвіцу-2»

Я читала ці рядки і дивувалася… Уже скільки багато я про це читала і дивилася фільмів, знаю про ці жахливі вбивста. Чому, чому ці страхіття не відгукуються у моїй душі? Можливо, що ці тисячі тисяч залишилися безіменними, а просто статистичними цифрами? А тоді далі, у тексті знайшла відповідь на своє питання: «Писати про такі речі сьогодні – банально стверджувати загальновідомі історичні факти. Але дізнатися про таке у 1942 році було як грім серед ясного червневого неба, глибоким емоційним струсом, відчуттям розладу в тій зоні мозку, де зібрано стійкі уявлення про людство і його можливості.»

Оскар Шиндлер – німець, підприємець, авантюрист, який завдяки своїй вдачі, зумів організувати бізнес під час війни у Кракові. Він порахував, що найняти на роботу євреїв дешевше, ніж поляків. Можливо він і сам не очікував, чим обернеться для нього це рішення. Скільки прибутку він отримає, а скільки втрат понесе?

«Старі Оскарові товариші по чарці, …, часто вважали Шиндлера за жертву такого собі єврейського вірусу. І то була не метафора. Вони справді так це і сприймали, не винуватячи хворого. Вони бачили: таке траплялося і з іншими непоганими людьми. Якусь ділянку мозку вражала чи то бактерія, чи то чарівна сила. Якби їх хто-небуть спитав, чи ця недуга заразна, вони б відповіли: о так, і дуже!»

Шиндлер – людина, яка бачачи усі ті жахіття, які відбуваються з євреями, зумів усіма правдами, а у більшості випадків - неправдами, врятувати тисячу двісті людей, над якими нависала машина смерті. Так, його «година слави» припала на війну, а от у післявоєнний час він втратив практично все. Але що таке гроші, коли по всьому світу була 1200 «євреїв Шиндлера» готових допомогти, які «були для нього єдиною душевною і матеріальною підтримкою.» «На вулицях Франкфурта на нього дивилися косо, кидали в нього каміння, якісь робітники сміялися й казали, що його слід було спалити разом з євреями». А от в Тель-Авіві, його проголосили Праведником. «Поміж багатьох неправовірних Бог Ізраїлю завжди тримає, як закваску, праведних людей».