Томас Ґеве

Книга, яку я "проковтнула" за один день! Ця праця не просто сухо та канцелярно розповідає про один із таборів смерті, що їх наплодила нацистська диктатура на підконтрольних територіях, а занурює в атмосферу тогочасної дійсності, тогочасної Німеччини. Німецький єврей за походженням, Томас Ґеве простою та дохідливою мовою описує своє дитинство до моменту, коли режим вбив його внутрішню дитину та винудив хлопчика стати чоловіком із залізним стрижнем та чіткою позицією. Оповідь починається з дитячих років автора - того світлого часу, коли про чуму НСДАП та її клятої ідеології ще і відлуння не чулося. Далі слідує історія життя малого Томаса після приходу до влади Гітлера у 1933 році - злидні, у яких хлопчик жив із мамою у Берліні, робота копачем на цвинтарі для виживання, гоніння євреїв тощо. Моторошні та такі відверті спогади автора про Аушвіц-Біркенау і тамтешні "будні", а також про наступну його боротьбу вже після втечі із першого (але не єдиного) для нього концтабору займають окреме місце у цій книзі. Також, не хочу оминути увагою і підбірку зображень, які малий Томас, що тільки-но остаточно звільнився з карально-трудової машини, намалював по пам'яті, щоб нічого не забути і могти передати ці свідчення світу. Малюнки розміром із листівку, намальовані сімома кольоровими олівцями, виявляються промовистішими за десятки сторінок у підручниках з історії чи Вікіпедії. Так само і стиль написання автора, спосіб подачі матеріалу та фокус не на глобальному страхітливому ореолі Освенцима-Бжезінки, а не деталях, що робили цю назву такою промовистою, не може не підкупати і не затягнути у прочитання тексту від форзацу до нахзацу. Моя рекомендація до прочитання усім, хто цікавиться історією як глобально, так і людьми, які за нею стоять. Якщо ви хочете відчути та прожити із Томасом Ґеве цей жахливий досвід та отримати життєву мудрість, якої він так за дорого набув, - вам точно сюди!

Анонім

Томас Геве, був у трьох концтаборах, він вижив та розповів свою історію. Розлучений з батьками та потрапив у пекло. Важку історію, яку в перші роки після війни ніхто не хотів слухати, а ще він намалював більше 80 малюнків з жахами того життя. Ставлення до євреїв під час війни було несправедливим, незалежно в якій країні вони жили, навіть у Берліні, навіть якщо мати арійка. У концтаборі крім жахів самих доглядачів, він не був своїм, для інших країн він був німцем. Я ще не читала таких книг, неймовірна комбінація художньої книги і нонфікшн. Реальна біографія, фотографії та факти, переплітаються з художньою розповіддю і жахливими подіями. Мені дуже сподобалась історія, читалась дуже швидко та легко, особливо зважаючи на те що було багато фотографій та малюнків. Важка та в той же час щемка історія, що є сповіддю чоловіка, який пережив жахливі роки війни.

Анонім