Автор трохи маніпулює назвою. Та й не трохи, а добряче так. Бо насправді книжка не феміністичного спрямування, а загалом про нездоровий образ лідера, що вкорінився у суспільстві, про сумнівних керівників та їх справжні якості: нарцисизм, харизма, контрпродуктивність, психічність, самовпевненість.
Саме ці якості, за книгою, в певні моменти грають на руку лідерам, або тим, хто ними бажає стати (а хто в нашій країні та більшості інших того не бажає). По суті ж такі танки виявляються мало компетентними, проте дуже амбітними, індивідуалістичними, хоча й товариськими, нездатними вести команду до успіху, адже піклуються про те, аби команда вивела їх до успіху та популярності. Таких лідерів в історії предостатньо.
Що ж пропонує книжка?
Перш за все звертає увагу на дослідження та наукові підтвердження факту, що жінкам в меншій мірі або в меншості властиві перелічені вище якості хибного лідера.
А далі розказує, до якого архетипу лідерства має звернути суспільство, аби змінити ситуацію, в якій "так багато некомпетентних чоловіків стають лідерами". І цей архетип - трансформаційний лідер/ка, емпатійний, з високим EQ та особистою ефективністю, що спрямована на допомогу іншим розкрити себе та свої таланти задля спільної мети.
Часом висновки автора мені здавались занадто полярними, а наведені цифри - малоймовірними. Книжка дуже швидко читається, бо по суті матеріалу небагато і, якщо максимально викрутити з тексту воду, можна було її зробити ще меншою, ніж 200 сторінок.
Загалом нонфік непоганий, якщо вам актуальна тема лідерства і якщо ви з нею мінімально знайомі.