Теодор Драйзер

Ооох скільки ж емоцій і думок вирують у моїй голові...
Річ ось у чім. Після прочитання «Американської трагедії» я вирішила сісти за написання враження та виявилось це не так просто, як я думала. Постараюсь про все по черзі та ще й так, щоб не розповісти увесь сюжет. (Тож, боюсь, вийде більше поверхневий емоційний огляд, ніж щось по суті, ггг).

Основною причиною моїх незрозумілих вражень є головний герой — Клайд.
Жодної, жодної однозначної думки з приводу цієї особистості! Скільки всього різного несподівано поєднується в ньому.

Клайд Гріффітс — вихідець із бідної сім'ї вуличних проповідників, що з самого дитинства та будь-якими способами прагнув вирватися зі злиднів та втекти від релігійного фанатизму батьків. Будучи малим, він вже усвідомив чітке розмежування між соціальними прошарками та почав проявляти амбіції щодо переходу від сірих реалій до вищого світу. Клайд хапається за будь-яку роботу, в надії стати незалежним від родини, аж поки не влаштовується на службу в готелі, де вперше й відчуває свою приналежність до вищого суспільства. Цей красень, яким він змальовується, спочатку не усвідомлює своєї вроди і не вірить, що може зацікавити протилежну стать, а тому, дозволяє легко собою маніпулювати. Та скоро все змінюється.

Престиж, зв'язки, вершки суспільства, жінки, розваги, кохання...
Клайд рішуче і самовпевнено йде своїм шляхом, не зупиняючись ні перед чим. Він бреше, видає себе не за того, ким є насправді, та в той же момент залишається самим собою, бо в цьому і є весь КЛАЙД. Поруч з його ім'ям я не можу написати щось типу «пошуки себе», бо це та людина, яка точно знає, чого вона хоче і що вона робить.

Спочатку ти йому співчуваєш, підтримуєш його прагнення, думаєш скільки він натерпівся і, що він заслуговує на краще життя. А потім розумієш — НЕ ТАКОЮ Ж ЦІНОЮ!!!
Мораль, людяність, громадський і Божий закон — усе це стає для нього пустими словами, відходить на задній план, в той час, як примарний туман визнання у вищому світі застилає йому очі.

Згодом ти сердишся на нього, сваришся, шукаєш йому виправдання, знову співчуваєш, підтримуєш... І так по колу.
Теодор Драйзер зображає відмінності виховання, поведінки та життєвих пріоритетів людей з різних шарів суспільства, допомагає зрозуміти чим керуються різні типи людей у житті, що спонукає їх робити ті чи інші вчинки та що стоїть за їхнім зовнішнім виглядом.

«Американська трагедія» написана гарною мовою досить вишукано, проте без зайвих прикрас.
Це дуже потужний твір, що дає матеріали для роздумів та аналізу, спонукає обдумувати кожен вчинок персонажів та просто дарує задоволення від прочитаного. Особисто мене «Американська трагедія» затягнула і я насолоджувалася від першої до останньої сторінки!

Що має більшу вагу в нашому світі: гроші/зв'язки/влада/розум/зовнішність/чесність/моральні принципи? (Можливо, все разом? Чи ні? Маємо розібратись)

«Фінансист» — перша книга трилогії, в основу якої покладено реальну історію життя Американського міліонера 19-го століття.

Головний герой, Френк Алджернон Каупервуд, з дитинства відрізняється кмітливістю та здатністю знайти для себе прибуток та власну вигоду у всьому. Його прагнення жити краще породжує великі амбіції, а холодний розум, сила волі, характер, що зачаровує людей та здатність до чітких розрахунків допомагають Френку здобути великий капітал, владу над людьми та стати фінансистом, що відіграє передову роль у грошовому становищі Філадельфії. Впевненість у своїх силах, ризики, переживання, злети, падіння... Та до чого це все призведе?

Драйзер показує американське світське середовище з його законами та усім блиском і лоском: маєтки, витвори мистецтва, розкішні вечірні прийоми, танці, алкоголь, елегантні костюми та сукні... Але за цими описами стоїть викриття недоліків та продажності всіх сфер життя, а також цінність зв'язків і грошей, без яких ти нічого не вартий і ніколи не «проб'єшся» вище.

Занурення у фінансові справи, біржові угоди, авантюри та грошові спекуляції Френка Алджернона переплітаються з розповіддю про особисте життя фінансиста. Його лінія поведінки в складних ситуаціях та стосунках з жінками повністю розкриває складний характер містера Каупервуда. Недарма автор зазначає: «Кожна особистість — це клубок протиріч, тим паче особистість обдарована». Не обійшлося без любовних інтриг, які додають напруги та гостроти до сюжету.

Люблю Драйзера за детальні описи, сюжет, виписаний без поспіху, вдалі рішення для фіналу та за відсутність односторонніх, абсолютно позитивних або негативних персонажів. З його творами не варто поспішати, читати «аби швидше» і т.д. Романом хочеться насолоджуватися, перечитувати описи, підкреслювати вдалі думки та мовленнєві звороти.
Проте можу з впевненістю сказати, що «Фінансист» сподобався набагато менше за «Американську трагедію», можливо через деяку затягнутість сюжету та акценті на фінансовому боці життя.
Попереду ще 2 книги з трилогії, буду продовжувати!

Відповідаючи на питання про мого улюбленого автора, я, зазвичай, не можу виділити когось одного, але неодмінно називаю Теодора Драйзера в числі перших.

Розтягую задоволення від книжок автора, тож роблю великі перерви між творами: позаторік була «Американська трагедія», в минулому році— трилогія «Фінансист», цьогоріч настала черга першої книги автора — роману «Сестра Керрі». Отже, «Сестра Керрі» Т. Драйзер

Традиційний для Драйзера сюжет: історія молодої особи на шляху до «американської мрії». 18-річна Керрі їде до Чикаго в пошуках кращого життя, прихопивши з собою прагнення й амбіції, притаманні для її віку. Шукаючи себе, дівчина злітає, падає, палає чимось або кимось одним, щоб невдовзі змінити вподобання та перемкнутися на щось інше, але все це з однією метою — вибитися у вищі кола суспільства.

Герої книги розкриваються на тлі детальних та контрастних образів Америки 19 століття: розкішні інтер'єри будинків, зали фешенебельних готелів та ресторанів, вечірні вбрання богеми — усе це сяє ще сильніше на фоні тяжкої праці заводських працівників та злиденного життя жебраків. Завдяки увазі автора до кожної дрібниці можна уявити справжнє життя тогочасної Америки.

До персонажів Драйзера, як завжди, більше питань аніж відповідей, але ж і в житті жоден із нас не є однобоким та постійним, повністю позитивним чи негативним.
Чи може людина віднайти те, що шукає, досягти бажаного, якщо її прагненням та жазі до кращого властиво завжди зростати, і, отримавши щось одне, вона лише хоче більшого? Ненаситність людської душі — в центрі цього роману, особисто для мене.

За розвитком сюжету стежити цікаво, а ще цікавіше, чи не втратить Керрі себе, шукаючи гарного життя, та чим доведеться платити та жертвувати на шляху до мрії.

Глибока проблематика й детальні описи варті того, щоб ними зачитуватися!

Я - фанат Теодора Драйзера.

Драйзер-автор, який не пише легкі романи. Їх неможливо назвати надихаючими або позитивними. У його романах дуже сильна драматургія і саме цим автор і бере читача.

Перед вами перша книга з його головної праці - “Трилогія бажання”. Це трилогія про амбітного Френка Каупервуда. В книгах описано весь його життєвий шлях.

Герої не залишать жодного читача байдужими. Ви будете їх любити або ненавидіти, але залишити недочитанною книгу не зможете.

“Фінансист” - перша книга з трилогії і хоча автор більше знайомить вас із героями та сюжетом, але вона впевнено бере читача за руку і не відпускає. 
Роман не пригодницький, проте перепетій подій тут вдосталь.